Українець кидає виклик американцю - огляд фільму "Крід II: Спадок Роккі Бальбоа"

24 січня в український прокат виходить спортивна драма "Крід II: Спадок Роккі Бальбоа". Київ. Непереможний Віктор Драго (Флоріан Мунтеану) досягає успіху в українському боксі. Але його батьку-тренеру, росіянину Івану Драго (Дольф Лундгрен), цього недостатньо. Він прагне повернутися до Москви і поновити славу, втрачену після поразки Роккі Бальбоа (Сільвестер Сталлоне) 1985 року. Тож коли учень американця Адоніс Крід (Майкл Б. Джордан) здобуває титул чемпіона світу у надважкій вазі, Іван вирішує організувати бій Віктора та Адоніса, за сюжетом.

 

"Крід II" - це 8 стрічка у кіносерії "Роккі", що розпочалася 1976 року. Центральним персонажем перших 6 частин був власне Роккі Бальбоа - італо-американський боксер із Філадельфії. А от у 7 фільмі, "Крід" 2015 року, фокус франшизи змінився. Головним героєм стає афроамериканець Адоніс Крід. Його батько був суперником, а згодом найкращим другом Роккі. 1985-го, за рік до народження сина, під час поєдинку Кріда-старшого вбив Іван Драго. У картині "Крід II" Бальбоа відмовляє Адоніса приймати виклик росіянина. Але той хоче вийти на ринг і помститися.

Новинка розвиває ключові теми попередньої частини. Перша - це спадщина, на яку змушені постійно зважати персонажі. Герой Сталлоне бажає зробити Адоніса легендарним бійцем, як був він сам. Але усвідомлює, що ризик надто великий і невиправданий. Сам Адоніс відчуває себе негідним батька й водночас не готовий пробачити за те, що той покинув його. А Іван Драго просто використовує свого сина Віктора для реалізації власних амбіцій.

Друга тема - баланс. Адоніс тепер має дружину Б'янку (Тесса Томпсон) і новонароджену доньку. Він у пошуках балансу між сім'єю та кар'єрою, власним вибором і порадами оточення, ризиком і стриманістю. Він має, що втрачати, і не знає, за що ж насправді битися далі.

Отже, "Крід II" - не тільки боксерська драма, а й сімейна сага про взаємозв'язок поколінь, продовження батьківської справи та знаходження контакту між найближчими людьми і сенсу життя.

Актори знову не підводять. Деякі персонажі мають гідні сюжетні арки. Є пару-трійку непоганих епізодів, як-от традиційний ефектний монтаж підготовки до вирішального бою. Кумедно було побачити вступну сцену в Києві. А від хіп-хопу та інструментальних композицій шведа Людвіга Йоранссона хочеться моментально побігти тренуватися. І це буде продуктивніше, ніж висиджувати весь фільм.

Попередній "Крід" хоч і діяв за звичними формулами франшизи, зміг освіжити її новим головним героєм і впевненою режисерською роботою. А от стрічку "Крід II" характеризують лише передбачуваність, клішованість і мелодраматизм. Типовий принцип сиквела "те саме, тільки більше" має далекосяжі наслідки. Майже всі діалоги не просто дарма і незграбно озвучують і без того очевидну проблематику, так ще й весь час повторюють одне й те ж. А режисеру Стівену Кейплу-мол. не вдається підняти безпорадний сценарний матеріал на такий рівень, аби не було бажання перемотувати значну частину сцен.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Режисер ризикує мільйонами

×