Письменник Василь Шкляр в дитинстві люто бився зі своїм братом, на два роки старшим Петром.
Про це він розказав у коментарі кореспонденту Gazeta.ua.
"Ми з братом в дитинстві люто билися. Від тих бійок шрами і досі лишилися. Одного разу Петро мене так довів, що кинув у нього ножем. Ніж застряг у його плечі", - сказав він.
"Це були звичайні бешкети. Насправді у нас були ніжні стосунки. Петро завжди мною опікувався, захищав, коли доходило до бійок з чужими хлопцями. Якось разом з ним несли хрещеній вечерю на Великдень. В мене на ногах були дівчачі панчохи вище колін. Вони весь час з мене спадали. Петро раз по раз нахилявся і підв'язував їх шнурочками", - додав він.
В дитинстві Василь і Петро Шкляр були запеклими мисливцями.
"Змалечку у нас була велика любов до мисливства. Якось батько сказав: "Коли я повернувся з війни, то закопав на городі свій пістолет. Але забув, де точно. Орієнтувався на одне дерево, але вже його немає". Ми з братом так захотіли знайти пістолет, що перекопали увесь город. Але нічого так і не знайшли", - пригадав він.
Також письменник розповів, що їх з братом часто плутають.
"Зовні ми дуже схожі. На вулиці до Петра часто підходять люди і просять розписатися на якійсь моїй книжці. В молодості схожість була більшою. Тоді мені довелося замість нього реєструвати його шлюб. Петрові треба було йти в РАГС, а він був далеко за Києвом і через снігові замети не встигав вчасно приїхати. Мені подзвонила його наречена. Вона була в розпачі, я почав її заспокоювати. А потім сказав: "Якщо в тебе є його паспорт, то давай піду замість нього". Пішов з нею до РАГСу і розписався замість брата. Петро приїхав уже на саме весілля", - розповів Василь Шкляр.
Коментарі