"У мені прокинулося моє українське" ? Львівський театр приїхав у Черкаси

“Коли в школі вчили, то таке було. Мені тільки зараз дійшли ці дохристиянські речі, “язичество” чистої води, - говорить Олександра Теліженко– І як це вони дають? Зараз взагалі у світі йде повернення до “язичества”, тому ця вистава дуже на часі”

Фото: Фото: Інна Іщук

О 18.40 вимикається світло й розпочинається вистава. У багатьох епізодах до гри залучають глядачів. В останньому ряду сидить Віктор Євпак з дружиною англійкою Керолайн. Чоловік перекладає їй слова акторів. “Я русский понимаю, а украинский – нет, ? говорить з акцентом англійка. – Але всю алегорію, метафору я зрозуміла”

“Як представник російського, я хочу визнати, що моє українське в мені прокинулося, ? звернувся до акторів Віталій Карпенко. – Коли дівчина заспівала, я почув той фольклор, побачив ці народні обряди. Навіть такі “русопропитанные” люди, як я, не могли лишитися осторонь. Тепер я хочу приїхати у Львів і відчути це в більшій мірі”

"Лісову пісню" показали актори Львівського театру ім. Л. Курбаса на фестивалі "Сцена людства". Квитки на виставу розкупили за два тижні.

О 18.30 усіх глядачів заводять на сцену, де відбувається спектакль.

"Вистава триває 3 години. З двома антрактами", ? повторює кілька разів білетерка. Відвідувачі поспіхом розсідаються по місцях.

"Ми разом хочемо сидіти", ? звертається до адміністратора білявка у світлих джинсах. Прийшла з чоловіком. До зали заносять ще кілька стільців.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Арабески" везуть у тур п'єсу Сергія Жадана

О 18.40 вимикається світло й розпочинається вистава. У багатьох епізодах до гри залучають глядачів. В останньому ряду сидить Віктор Євпак з дружиною англійкою Керолайн. Чоловік перекладає їй слова акторів.

"Я русский понимаю, а украинский – нет, ? говорить з акцентом англійка. – Але всю алегорію, метафору я зрозуміла".

Про перший антракт сповіщають актори. Більшість людей виходить на перерву.

"Коли в школі вчили, то таке було. Мені тільки зараз дійшли ці дохристиянські речі, "язичество" чистої води, - говорить Олександра Теліженко– І як це вони дають? Зараз взагалі у світі йде повернення до "язичества", тому ця вистава дуже на часі".

Вистава закінчується о 21.40. Акторів викликають на біс кілька разів. Під аплодисменти кричать "Молодці".

Ярослав Ливтвин підходить до Оксани Козакевич (у виставі грала Мавку й Килину) за автографом.

? Я вперше бачу таку реакцію глядачів, ? звертається до акторки.

? Ну, Слава Богу! Я тішуся з того, ? відповідає Оксана.

? Треба буде приїхати до у вас і побачити як то все відбувається у природному середовищі – у вашому театрі.

? Насправді, є технічні моменти: коли підіймаєш очі і тобі світло світить так, як ніколи не світить в театрі Курбаса. Вибігаєш в цей вихід і думаєш: "Ти туди взагалі біжиш?" Але граємо далі, ? сміється Козакевич.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Задніпровський ховав шанувальників у туалетах

О 22.04 розпочинається обговорення між учасниками та глядачами. Із 200 залишається 60 осіб. Черкащани дякують за виставу. Львів'яни просять критики.

- У такий класичний текст ви ввели двомовність. Леся показала зміщення двох світів, але вона показала це в просторі. А режисер змістив часові площини, ? каже Наталія Ярмоленко. – За язичницькою міфологією не маркується добро і зло, вони амбівалентні, а режисер помаркував. І коли виходив цей чоловік російськомовний, мене це не образило. Але когось це може образити. Тут треба чіткіші поставити акценти. Можливо, не варто вводити цей російський текст.

? Це режисерське прочитання і нам як акторам також приходилося, в тій чи іншій мірі, конфліктувати з тим, що пропонує він. Режисер хотів, щоб ми взагалі говорили суржиком, але оскільки Тетяна Каспрук не знає його, то ми перейшли на російську, ? пожартував Олег Цьона.

"Як представник російського, я хочу визнати, що моє українське в мені прокинулося, ? звернувся до акторів Віталій Карпенко. – Коли дівчина заспівала, я почув той фольклор, побачив ці народні обряди. Навіть такі "русопропитанные" люди, як я, не могли лишитися осторонь. Тепер я хочу приїхати у Львів і відчути це в більшій мірі".