"Ступка був душею театра, актор колосальний" - Данило Федоряченко

Фото: Фото: Сергій Старостенко

Колишній адміністратор-розпорядник театру Франка Данило Федоряченко, 93 роки, почав працювати в театрі у 1978 році, прийшов туди в один день з Богданом Ступкою. Дружив з Богданом Сильвестровичем, часто випивав по чарці у нього в кабінеті. Каже, тепер театр для нього спорожнів, немає з ким поговорити по душах.

- В театрі зараз буваю рєдко. Дня три тому заходив. Кажуть, щось удачне поставив новий худрук. Треба буде піти подивитися.

- Як живе театр без Ступки? Відчувається його відсутність?

- Ой, - змахує руками. - Це такая потєря, для всєх, для колєктіва, для тєатра, для зрітєля, для друзєй... Та про що ви говорите. Ступка був душа-людина. Харош артіст. Як це він мене називав... "Це наш сувенір" - казав про мене. От Богдначик, ну! Щоб ти був здоровий. Потєря колосальна. Тепер нема мені до кого зайти. Раніше - приходжу на роботу, і до нього в кабінет словом перекинутись. Кожен день: "Привіт". - "Привіт". Які проблєми?" Всим цікавився.

- Яким керівником був Богдан Сильвестрович?

- Він хороший був з колєктівом. Вимогливий і в хороших відношеннях. Дисципліна була. Раптом щось там хтось розкричиться, він міг гарно осадити. "Чо ти кричиш? Це ж ти винуват". Ступка приходив на роботу всігда вчасно. Прийде к дєсяті і уходив у дясять ночі. Отам сидить в себе в кабінеті, чує, що на сцені робиться. Якщо щось - прийде вниз, розкаже їм "Що ви собі думаєте?". Трошки поговорить з ними. А вопще-то харашо відносився до свого брата актора.

- Які порядки були в театрі, коли там був Ступка, а які зараз?

- То получаєтсья, що зараз безпорядок? Мені так незручно говорити. Зразу понадуються. Ви шо? Але зараз і артісти, і адміністрація - такі собі.

- Ви не заходили в його кабіент зараз? Як змінив його новий господар?

- Ні, в кабінет ще на заходив. Треба зайти. Ступка у буфеті з акторами не любив сидіти. У себе в кабінеті лучше. У прихожій стіл стояв. Прийдуть чоловік 7-10. Випивали. Не мішали вино з шампанським. П'яним ніколи не був. От Микола Яковченко був у нас - знаменитий артіст-комік. Раз кажуть: Яковченко вмер, лежить коло тєатра Лесі Українки, забірайте його. Прийшли, а його нема. Де ж це він?А його швидка допомога завезла в Октябрську больніцу, де мертвяки. Проснувся, перелякався і почав стукати в двері. А Ступка ніколи не напивався. Був душа тєатра, мисляча людина.