Ексклюзиви
Пʼятниця, 25 жовтня 2013 20:07

Сьогодні ми побачили найкраще, що в нас є - Глузман про фестиваль з участю людей з психічними відхиленнями
7

Фото: Фото: Степан Чуприна

25 жовтня в Полтаві в Полтавському обласному театрі імені Гоголя провели  фестиваль, де виступали люди з обмеженими психічними можливостями. На концерті виступили 42 хворих та 7 лікарів.

Концерт розпочинається о 12.00. Зал театру повністю заповнений, на вході в чорному нагладженому костюмі зустрічає глядачів головний психіатр Полтавщини Віталій Закладний, він організував фестиваль. На перших десятьох рядах сидять люди з психічними відхиленнями — аутисти, зі синдромом дауна та дитячим церебральним паралічем. Коли піднімається завіса, починають щосили аплодувати. На сцені показують уривок із "Вечорів на хуторі поблизу Диканьки". Разом з акторами театру беруть участь хворі. Більшість мають роль в масовці. Після вистави на сцену в інвалідному візку самостійно виїжджає 35-річний Олександр Любарець, в нього церебральний параліч, від підлоги відпихається ногами. Чоловік посміхається, вітається з аудиторією, представляється. Потім читає гумореску Павла Глазового про нежонатого чоловіка, мова нерозбірлива.

"Люб, скажи, коли треба сміятися. А то не розберу, що він говорить. Треба перекладача, - шепоче жінка років 30 подрузі. Сидять поруч із виходом".

Після гуморески чоловік розповідає вірш про інвалідів. В залі тихо.

"Мы тоже хотим влюбляться по весне и быть нужными нашей стране, - читає із листка в руках. - Мы сильные люди, любим преграды, мы тоже достойны счастливыми быть". Глядачі голосно аплодують.

Дитячий театр "Дзвіночок" показує казку "Колобок". В головного героя 10-річного Богдана Герасименка — синдром дауна. Він в жовтому атласному костюмі, по черзі зустрічає персонажів казки, протягує руку, щоб дружити, міцно обіймає. Щоб не зійшов зі сцени, його супроводжує вихователька, грає бабусю.

Під час номеру плаче жінка на вигляд років 45 в легкій шифоновій довгій сукні, тримає за руку коренастого чоловіка. Той дає їй хустку. З розмови ясно, що подружжя - лікарі, мають приватну стоматологічну клініку.

"Милый, почему мы не стали спонсорамы этого фестиваля, - питає жінка, коли заспокоюється. - Можна было бы детям экскурсию какую-то придумать. Или в аквапарк отправить. Они такие умницы. Отсюда и не скажешь, что болеют. Настоящие актеры". Чоловік обіцяє дружині поговорити про спонсорство із організаторами фестивалю.

Концерт триває півтори години, в кінці спонсори та представники обласної влади вручають подарунки — коробки цукерок, кондитерську випічку, футболки, м'ячі.

"Політика — найгірше, що в нас є. Сьогодні ми побачили найкраще", - каже Семен Глузман, голова Асоціації психіатрів України, член Громадської гуманітарної ради при президенті України. - З понеділка буду просити президента, щоб підтримав такий щорічний фестиваль".

В гримерках учасники п'ють чай. Більшість добираються додому громадським транспортом. Біля бокового входу в театр чекають на таксі хворі діти, які показували "Колобка", поруч стоять батьки та вихователі. Викликали вантажне таксі, щоб вмістилися декорації. Діти грають в квача.

"Думали, номер зірветься. Бо посадили дітей на такі декорації, які рухаються. Але не встигли прорепетирувати. Для них рух був шоком. Моргала їм з-за куліс, щоб не встали та не втекли, - говорить режисер театру Вікторія Коляка. - Люди з психічними обмеженнями дуже вразливі. Їм може просто не сподобатися сцена, чи темна, чи не зручна і запросто не вийдуть виступати. "Колобка" готували півроку. Зразу на перервах розказувала їм про героїв казки, влаштовували ігри, щоб запам'ятали, хто є хто. Потім музику підключили. Звуки для них — орієнтир. Недавно їздили виступати в Лубни, то не включилася музика. Щоб вивчити слова треба разів зо 20 повторювати. Якщо треба щось змінити в сценарії, це нереально, бо важко хворих перевчити".

Діти з батьками їдуть в піцерію, там мають пригостити безкоштовним дисертом.

Зараз ви читаєте новину «Сьогодні ми побачили найкраще, що в нас є - Глузман про фестиваль з участю людей з психічними відхиленнями». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

8

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 45
Голосування Який найкращий український роман 2020 року?
  • Софія Андрухович "Амадока"
  • Сергій Сергійович Saigon "Юпак"
  • Марія Матіос "Букова земля"
  • Ілларіон Павлюк "Я бачу, вас цікавить пітьма"
  • Олег Сенцов "Другу також варто придбати"
  • Андрій Курков, Юрій Винничук "Ключі Марії"
  • Марина Гримич "Юра"
  • Володимир Аренєв "Заклятий меч, або Голос крові"
  • Петро Яценко "Магнетизм"
Переглянути