27 листопада в колонній залі Київської міської адміністрації прощалися із генерал-майором і Героєм України Євгеном Березняком. Він помер минулої неділі від інсульту. До свого 100-річчя не дожив 3 місяці.
"З Євгеном Степановичем познайомилися 12 років тому в учбовому центрі головного управління внутрішньої розвідки. А після того кілька разів їздили з ним на берег Київського моря. Милувалися водою і соснами. Годинами могли сидіти і говорити про життя. Востаннє бачив його місяць тому, коли зайшов у гості. Євген Степанович вже майже нічого не бачив. Але не скаржився. Останні роки він хворів, але перед смертю пішов на поправку. Навіть планував, як святкуватиме ювілей", - розповів кореспонденту Gazeta.ua полковник Володимир Красюк.
"Євген Степанович любив спілкуватися, знав багато анекдотів і з усіма міг знайти спільну мову. Він був патріотом. Зараз таких немає", - додав він.
Євген Березняк народився у Катеринославі. Після закінчення львівського педагогічного інституту працював вчителем. Згодом очолив Львівський міський відділ народної освіти. У школах проводив політику українізації. За рік роботи збільшив кількість українських шкіл із 3 до 70. Після доносу до Львову з Москви приїхала комісія з перевіркою. Вирок Березняку мали оголосити у червні — одразу після випускного. Та не встигли, бо почалася війна. На початку війни Євген Березняк працював у підпіллі на Дніпропетровщині. Після закінчення московської школи розвідників його призначили начальником розвідувальної групи "Голос". 1944-го її десантували у Кракові. Там Березняк вчасно передав командуванню Радянської армії інформацію про замінування німцями Ягеллонського університету та королівського замку Вавель. За це йому вручили найвищу військову нагороду Польщі — орден Віртуті Мілітарі.
Євген Березняк став прототипом головного героя роману російського письменника Юліана Семенова "Майор Вихор" та однойменної стрічки режисера Євгена Ташкова.
2 
1
Коментарі
3