Прем'єри тижня: Богдан Бенюк, Василь Стус та Вейн Грецкі

Мати апостолів

2014-й. Транспортний літак Ан-26 вирушає у рейс на Донбас із гуманітарним вантажем. Має за кілька годин повернутися на базу, але його вражає ракета російського винищувача. Мати командира екіпажу, етнограф Софія Павлівна із Вінниці, дізнається про авіакатастрофу. Вирушає на пошуки сина, за сюжетом.

"Акторське життя вторинне. Як наречена чекав на режисера. На блюдечку приносять готові теми та персонажі. Нарешті дали роль жителя Донеччини. Ще й який відповідає моїм моральним та політичним принципам, - каже актор Богдан Бенюк. - Мій герой Федір живе на окупованій території. Повертається з Харкова, їздив до дітей. Нещодавно втратив дружину. А тут в автобусі зустрічає Софію. Підкорює його співом українською. Для прикриття Федір спілкується російською, насправді ж україномовний. Відчуває від неї тепло. Між цими різними людьми виникає зв'язок, я б навіть сказав любов. Тому Федір вирішує допомогти. З нею відстрілюється від бойовиків, отримує поранення. Це вклін безвісти пропавшим героям. На Донеччині й досі ведеться партизанська війна. Таємно борються за відновлення України, а ми їх не оспівуємо. Тому називаю цей фільм раною.

"Породила мати сина" - звучать слова наприкінці фільму. От з цього все і починається. Уся історія, біда, трагедія, драма – все це переживання, які стосуються того, хто дав життя. Пригадаймо своїх матерів і історії, які в нас є. Вони абсолютно ідентичні. Народ від народу в цьому не відрізняється. Коли людина народжується, потім це життя має хтось захищати. Передусім янгол-охоронець, Господь Бог, мати і ті, хто найближчі до тої особистості є. Важливо, щоб ці охоронці дбали про тебе, щоб життя продовжувалося. Мабуть, горсточок землі, який головна героїня взяла з могили сина, і буде продовженням тих речей, які пов'язані із захистом певної території. Недарма тут є кадри, де лелека прилітає до порожнього гнізда і відлітає з нього, коли синів немає. Розумієш, що порожнє буде до пори до часу. Бо там з'явиться новий лелека і нове життя буде дано".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Це приклад для жіночого руху - у Києві показали драму "Мати апостолів": фото з прем'єри

"Це не агітаційна стрічка, де є поділ на поганих та хороших українців. Справжнє зло тут росіяни, - каже актриса Світлана Осипенко. Зіграла мати сепаратиста. - Їм важлива тільки експансія, будують імперію. Ватажки сепаратистів по-дурості їм продались. В Україні є злодії, але вони наші. Самі розберемось. Не можна, щоб втручався третій. Як писав Тарас Шевченко, в твоїй хаті сидить ворог і сміється з тебе.

Моя героїня втрачає на війні сина. Хоч вважає винними "майданутих", її горе нічим не відрізняється від інших матерів. У стрічку не ввійшли сцени, де детально розповідає, чому чоловік тримає полонених, чому брат та син стали найманцями. Режисер Заза Буадзе не хотів різати фільм. Сказав, що краще руки. Перша версія тривала три з половиною години. Сподіваюсь, що історія ввійде в серіал. Його важко просунути на телеканали. Вони ігнорують тему війни. Дали установку не напружувати глядача. Наш президент вважає, що "побачив в очах у Путіна бажання миру". Але воєнні фільми потрібні ветеранам та близьким загиблих, бо залишились сам-на-сам з болем втрати. Надсилали "Мати апостолів" на міжнародні кінофестивалі. Російське лоббі виявилось таким потужним, що фільм звідусіль зняли".

Дублерка

Кенді усе життя мріяла стати видатною акторкою. Натомість працює дублером зірки кіно. Останню змушують записатися на курси реабілітації. Наймає дублерку, щоб та поїхала в лікарню замість неї. Cпочатку план здається геніальним, аж поки жінки не обмінюються кар`єрою, хлопцем та будинком, за сюжетом.

Продюсером та виконавицею двох головних ролей стала Дрю Беррімор. Її кар'єра почалася ще у 2 роки. Родина Беррімор значно вплинула на театральне життя Америки на початку ХХ століття. Наразі Беррімор знялася у майже 70-ти фільмах та серіалах.

Юкі

"У Північній Америці вихідців з України називають UKE. Як з'ясувалося, на кільцях Кубка Стенлі — головного трофею ліги NHL — масово зафіксовані українські прізвища гравців, - каже режисер та продюсер стрічки Володимир Мула. - Вони стояли біля витоків зародження хокейного турніру ще на початку його становлення та розвитку за океаном. Їхній внесок в історію хокейних клубів, честь яких вони захищали, надихнув на подальші звершення мільйони людей у Канаді та США. І кожному з них вдалося зберегти у душі шматочок далекої, але рідної серцю України".

"Дід Вейна Грецкі Терентій жив на Берестейщині, у селі Огдемер. Це коли перетнути кордон на Волині через Прип'ять – там також наша історична територія. Українські етнічні землі простягаються аж до Пінська, Мозиря та Берестя-Литовського, – каже один із співавторів фільму Микола Васильков. - Вейн Грецкі підтвердив, що спочатку він спілкувався із бабусею лише українською. Вона навчала його нашої мови, тому що не знала англійської.

Виявилося, що Грецкі чудово розуміється на сучасній геополітиці і тямить, хто є хто. Він підтримує українських фронтових лікарів, розуміючи, що між Україною та Росією йде війна. Надсилає їм медикаменти. Із ним солідарний Юджин Мельник – власник клубу Оттава Сенаторс".

Ваш Василь

У документальній стрічці про Василя Стуса розповідають його рідні – сестра Марія та син Дмитро, а також однодумці та товариші. Реальна історія життя поета, побудована на уривках з віршів, щоденників, листів, виступів та фрагментів з допитів.

"Використовували пряму мову, ніби поет розповідає свою історію, — каже режисерка Світлана Рудюк. — ­Фрагменти озвучив актор столичного театру Франка Ярослав Гуревич. Такий підхід — спроба сучасної кіномови. Щоб глядач сприймав Стуса як свого ровесника, з яким можна випити кави й поспілкуватися.

Стрічка охоплює останні 20 років життя поета. Від 4 вересня 1965-го, коли під час прем'єри стрічки "Тіні забутих предків" у столичному кінотеатрі "Україна" він публічно виступив проти масових арештів української інтелігенції, його звільнили з аспірантури Інституту літератури до ночі на 4 вересня 1985-го. Тоді Стус загинув у колонії для політичних в'язнів у Пермській області Росії.

Ключовою була робота з архівами. Вивчили всі шість томів кримінальної справи Стуса. Прочитала його листи до близьких. Поет майже все описував у щоденниках, намагався якомога більше інформації залишити про себе.

Співпрацювали з львівським репером Степаном Бурбаном. Головною музичною темою стала його пісня на вірш Стуса "Ще й до жнив не дожив".

Для мене Стус — борець. Мав свої переживання, злами, сумніви. Усвідомлював себе частиною української культури. Мріяв займатися літературою, а не політикою. Бути поетом, а не дисидентом. Та радянський режим підштовхнув його до точки неповернення".

Ау

"Аутизм – не хвороба, а стан, із яким людина народжується. Аутизм – це пожиттєва особливість розвитку мозку, яка впливає на комунікацію і стосунки з іншими людьми, на сприйняття і розуміння навколишнього світу. Герої фільму Ольги Калчугіної – дві українські родини, які виховують дітей із розладом аутичного спектру. У центрі сюжету – дві мами зі своїми синами 10-ти і 15-ти років. Жінки товаришують, діляться труднощами і радостями, підтримують одна одну, хоча й живуть у різних країнах. Свою стрічку автори адресують не лише спільноті тих, чиїх родин це торкнулося, а суспільству в цілому. Це запрошення кожному глядачеві до розуміння, толерантності й розширення світогляду", - кажуть в Держкіно.

×