"Вчора увечері,
коли цілував поперемінно
своїх онуків,
збагнув, що крихітні французи та італійці
звикають до пахощів вина змалечку
завдяки диханню дідів та батьків.
Тому все починається не з першого
хлопчачого ковтка,
а з подиху", - пише письменник і журналіст Ігор Померанцев у своїй книжці "Винарні". 4-го вересня у столичному культурно-освітньому центрі "Майстер-клас" він провів літературну зустріч і розказав про вино.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Олені Рог читачі найбільше дякують за есе "Лох"
"Радий, що бачу тут дітей. Краще, коли вони проходять винну ініціацію при мамі і татку, за красиво сервірованим столом, а не у підворіттях, - тримає у руках келих білого сухого вина Померанцев. - Завжди пишу тверезим. Коли у тебе інтимний діалог з вином, поезія має скромно сидіти у стороні і чекати свого часу. Не люблю бути у віршах пафосним і патетичним. А культура завжди стоїть навшпиньках і намагається бути пафосною Тому у мене є вульгарні, у латинському значенні цього слова, вірші. Тобто, народні, кремезні. Я не переступаю грані моралі у текстах, але люблю до неї підступити".
Ігор Померанцев пише російською. Є громадянином Великої Британії. Працює у Празі на радіо "свобода". Дитинство та студентські роки провів у Чернівцях. Українською книжка "Винарні" з'явилася минуло року. у видавництві поетичного фестивалю "Meridian Czernowitz". До неї увійшли есеї, художня проза та вірші. Поезію переклала киянка Діана Клочко.
"Книжку можна порівняти з цілим винарним відділом прекрасного бутіка. Тексти мають складний і насичений смак, - розповідає перекладач, - З кожним разом все більше помічаю, що українське вино бідніше. Але це все моя перекладацька недосконалість. Як Померанцев в Україні ніхто не пише. Коли у російській літературі шукаю, кого б ще перекласти, теж такого не знаходжу. Він людина з закинутої іспанської провінції. Не дарма пише про Іспанію. Там його серце, у її горах. Поки перекладала книжку, молодший син боявся, що стану п'яничкою. Я мала пройти стадію розуміння вина, і що таке складне вино. Це відбулося не зразу, але п'яничкою не стала. Тому не бійтеся, що Померанцев підсадить вас на алкоголь. Його тексти — це не алкогольне забуття, це надзвичайна чутливість. Продовжую його перекладати. Наступна книжка "Гомоеротікус" вийде через півроку".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Книжки можна жувати, прати і прасувати
Під час літературного вечора Ігор Померанцев назвав переможців премії "Метафора". Перекладачам іноземної поезії на українську її вручають вперше. Кращим став Роман Скакун, який переклав з англійської вірші Томаса Елліота.
"Я не олігарх, а журналіст, який отримує середню зарплату. Але я можу заснувати щорічну премію для українських перекладачів поезії у розмірі $600, - каже Померанцев. - Думаю, це допоможе українській мові доганяти інші цивілізовані мови у тих ділянка, які чужі українській культурі. У тому числі кажу про винну культуру. Дуже важко було знайти переклад для дешевого демократичного вина. В англійській для цього є слово "планк". А як українською - "біоміцин", "кисляк"? Не те. Вчора зайшов у Києві до французької булочної за хлібом. Запитав, де можна поблизу купити хорошого вина. Хлопець мені сказав: "У той гастроном не йдіть, там продають шмурдяк". Мені слово сподобалося. Я наводив довідки. Здається, воно угорського походження. Але французький чи італійський "планк" важко назвати шмурдяком".
5 
4880
Коментарі