Сучасна українська культура за своєю історичною долею стоїть дещо перед іншими проблемами, ніж культури багатьох європейських країн, але є у них і дещо спільне: вона зараз також перебуває в такому ж становищі, яке можна визначити як відчайдушні пошуки автентичності.
Мирослав Попович, директор Інституту філософії ім. Г.С.Сковороди НАН України, 81 рік.
В якому стані українська культура?
- У нас розквітли всі галузі культури, які не вимагають багато грошей. На Андріївському узвозі: там є культура. Однак, звісно, все, що вимагає багато грошей зараз животіє. Можливо, тут справа навіть не в грошах, але ситуація складається так, що бідні нації не можуть собі дозволити планувати на далеко вперед, вони можуть тільки під ноги дивитись, а коли культура орієнтована на сьогодні й на завтра, вона не має перспективи. Подивіться на наше кіно — це ж наше нещастя. І не через те, що у нас нема грошей, а тому що ми вже розучились жити у великому кіно. Ми мусимо задовольнятися короткометражками та "вузькою плівкою", зорієнтованою на телебачення.
Головне те, що ми не можемо дозволити собі таке мистецтво, яке буде окупатися через 10 років, таку культуру, яка не приносить прибутку завтра, а приносить прибуток у віддаленому майбутньому. Це ж стосується й науки. У Радянському Союзі ми багато речей не могли мати з двох причин. По-перше, радянська влада за дану копійку вимагала карбованця, а це шкідливо на культурний клімат. По-друге, у нас вкрай важко було організувати центри всесоюзного значення. Якщо вони виникали, то це було не так просто. У нас такий центр був електрозварювання, але це тому, що після Патону загубити це досягнення було важко, ми мали кібернетику Глушкова. Ми сьогодні таких центрів не маємо через одну причину.
Як глобалізація вплине на українську культуру?
- В цілому вона впливає давно. Ще це не було глобалізацією, а було інтернаціоналізацію початку ХХ століття. Тоді традиційну українську хату замінив український модерн, коли українські митці перестали ховатися в народницьких лаштунках й взяли курс на Європу. Це й Винниченко, й харківський пейзажний живопис, новий імпресіонізм. Глобалізація зачепила масову культуру. Раніше масова культура зростала на відходах виробництва з великої культури. Наприклад, крали по-тихеньку мелодії із симфоній і так створювали масову культуру. Сьогодні ця масова культура проникла всюди.
Я сам люблю деякі елементи масової культури. У мене на мобілці рінгтон - мелодія Бітлз. Поп-культура хоче й може бути самостійною, але вона витісняє все. Зараз є інтернет і безліч способів копіювання та поширення культурних зразків. За таких умов ми можемо втратити все й залишитись із своїм мавпуванням європейських чи американських зразків. З іншого боку, у нас зараз є диригенти, скрипалі та вокалісти, які 2-3 дні перебувають в Києві, а решту часу перебувають на гастролях за кордоном. Це має більше значення, ніж приїзд в Україну якоїсь невдалої поп-зірки, яка не може зібрати касу в Європі, тому й їде до нас. Буде у нас як слід вдома, то повернуться люди, які можуть нам продемонструвати, що таке справжня культура.
4 
4880
Коментарі
7