У Криму знайшли останки найдавніших представників Homo sapiens в Європі

Українські археологи знайшли в Криму сліди діяльності й рештки, можливо, найдавніших представників людини розумної в Європі, повідомляє Бі-бі-сі.

Останки виявили в печерах Буран-Кая у Кримських горах, вони можуть стати доказом того, що предки сучасних людей почали заселяти Європу з Російської рівнини, а не через Балкани, як передбачалося раніше.

Серед знахідок - кістки і зуби стародавніх людей, а також різні знаряддя праці, різьблення з кістки і рештки тварин. На скам'янілостях, вік яких може сягати 32 тис. років, були помічені сліди різьблення, котрі свідчать про те, що плоть від них відокремлювалася під час ритуального обряду.

Керівником дослідження виступив член Української академії наук Олександр Яневич, який відкрив ці печери в 1991 році. З моменту відкриття стоянки в Буран-Кая на місці було виявлено близько 200 людських останків, а також безліч кісток тварин і різних артефактів.

За даними експертів, аналіз решток вказує на належність цих представників людського роду до граветтської культури, дуже поширеної в Європі 28000-21000 років тому. Датувати останки, образ і форма яких вказує на належність до сучасного типу людей, вдалося завдяки радіовуглецевому аналізу.

За словами співавтора дослідження Сандрін Прат із Французького національного центру наукових досліджень, серед останків тварин (у тому числі антилоп, лисиць і зайців) було безліч цілісних кісток, проте розміри людських кісток не перевищували 12 см.

На думку вчених, цей факт, нарівні з наявністю особливих надрізів, говорить про те, що людські тіла обробляли іншими способами. Можливо, це робилося під час обряду очищення загиблих побратимів.

Про те, що плоть зрізалася не з кулінарною метою, побічно свідчить і факт наявності в людських кістках кісткового мозку, ретельно вичищеного з кісток тварин. Ця знахідка дає уявлення про те, якою була культура найбільш ранніх представників роду Homo sapiens, і надає ваги теорії про те, що людина прийшла в Європу не з Близького Сходу, а з території Російської рівнини.

"У цих народів були ножі, легкі знаряддя праці, мамонтові кістки і ночували вони на свіжому повітрі, - розповідає професор Клайв Фінлейсон із Гібралтарського музею. - Граветтська культура була визначальною в розвитку сучасної людини".

"Ми знайшли останки первісних людей там, де й очікували, і, судячи з усього, в їжу вони вживали саме те, що ми й прогнозували", - радіє Фінлейсон.

Нагадаємо, у серпні минулого року в селі Оболоння Коропського району Чернігівської області під час копання ями для буріння свердловини на глибині 1,5 метра були знайдені кістки і бивень мамонта часів палеоліту.

×