"Не давайте акторові думати і він стане живим на сцені"

Фото: Фото: Вікторія Хоменко

6 серпня у столичному Гостинному дворі (посередині Контрактової площі) показали виставу-перформанс "Робота".

Протягом трьох тижнів з людьми різноманітніших професій (йогів, акторів, юристів, інформатиків) займався режисер театру МДУ та майстер Міжнародного центру самопізнання Роман Рабінович. У Центрі Леся Курбаса він представив свій курс, який назвав "Школа ччеловека". Тут поєднав театральні традиції Євгенія Вахтангова, школу психофізики.

"Щира гра народжується в той момент, коли ти безпосередньо щось робиш", - каже учасниця класів Оксана Іванців. – "Нас вчили, що будь-яку дію треба навчитися смакувати. Досягти цього можна різними техніками: вирішувати конкретну задачу, використовувати дихання та ритм музики, чітко фіксуватися на якійсь точці, не гнатися за сюжетом, створювати особливу архітектуру простору".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Останній гонорар Анатолія Папанова вкрали в день смерті

Біле простирадло, кілька бокових софітів, пощерблена бруківка – ось і вся сцена. Глядачам відвели різнокольорові каремати та чотири дерев'яні дошки. Але бажаючих подивитися виставу все одно було більше – стояли або присідали збоку імпровізованої сцени.

"Не намагайтеся зрозуміти, що ми робимо" - виступив перед початком режисер Роман Рабінович. – "Наша ціль – дати вам відчути щось живе і справжнє."

Усі актори в чорному. Тут немає головної партії. Усі – головні персонажі. Сам режисер приймає активну участь у виставі. Є її голосом та ритмом. Роман Рабінович вказує, коли правильно вступати мелодії. У музичному супроводі – флейта, гітара та етнічні барабани.

Етюд одного актора змінюється іншим під ритмічне клацання пальцями інших учасників вистави. Майже всі етюди без слів. Дівчина агресивно чистить зуби протягом кількох хвилин. Хлопець вправляється у єдиноборстві і у нього ніяк не виходить "політ дракона". Коханці граються з простирадлом.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Римі вигоріла частина кіностудії, де знімав Фелліні

Проте є домінуючий голос вистави – режисерський. Він надає кожному етюду додаткове емоційне забарвлення. Дівчині, що намагається прорватися повз чорні чоловічі спини каже: "Сміливіше! Давай! І це все на що ти здатна?!". Чоловікові у чорних окулярах, що виїхав на сцену на чорній машині: "У цього своя музика...". А над клерком в сірому жакеті кричить протягом п'яти хвилин: "Шукай гроші! Говори по телефону! І шукай гроші! Ну ж бо! Що ти все випускаєш з рук! Шукай Гроші! Шукай!" Актор аж зіпрів від виконання настанов та режисерського крику.

"Як донести смисл? Як донести?" - озвучує Роман Рабінович одну зі сцен. Припрошує вийти глядачів – спробувати самим зіграти. Одна дівчина таки наважилася – тепер повторює за акторкою та режисером кілька ритмічних рухів тілом. Проте русява глядачка розчервонілася і швидко втекла на своє місце.

Вистава обірвалася, а точніше розтанула без звичного фіналу, так само як і без звичного початку, коли актори почали грати з моменту розставляння кількох декорацій – стільця та запалювання свічок. А в кінці одна з акторок сіла посеред сцени і розказує свою біографію. Її вже ніхто не слухає – актори ховають реквізит і буквально виривають з-під кількох глядачів каремати, припрошуючи розходитися додому.

Студенти Євген та Олександр, у яких вкінці "забрали" місця для сидіння зрозуміли не всі етюди. А от Руслана, звукорежисер по спеціальності, віднайшла в деяких сценах критику самої себе: "Наприклад, те, що кожен з нас має свою музику. Або, що людина повинна себе стримувати, вливаючись в однотонний ритм життя".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Після смерті Ступки в Україні не залишилося достойних акторів - Вертинський

Багато хто просто підходив і казав акторам та режисерові лаконічне – "дякую".

"У нас в школі є таке поняття як "контр денс". Коли партнер тобі не опирається – грати нічого. А у нас сьогодні був конфлікт. Справжній. І те, що ми відчуваємо зараз після вистави – не добре і не погано. Це просто життя" - ділиться враженнями від вистави режисер Роман Рабінович. – "Ми занадто багато думаємо. Треба відключити інтелект. Не давайте акторові думати і він стане живим на сцені".

Глядач має відчути даний конкретний стан актора. Зарядитися емоцією, його ритмом. Як в одному з етюдів перформансу "Робота": "А ви все ще шукаєте смисл у всьому? Навіть коли дивитеся на цей танець?"

Нині, у планах Романа Рабіновича організувати в Києві навчальну театральну студію, яка б продовжила серію майстер-класів за школою психофізики.