Назвалася дружиною і забрала з госпіталю бійця, який втратив пам'ять

Роман Софії Андрухович "Амадока" всеохопний, як життя.

Так вважає літературознавиця Ярослава Стріха. Увійшла до складу журі премії "ЛітАкцент року", у рамках якої обрали найкращі українські книжки 2020-го у 3 номінаціях.

Номінація "Проза" - Софія Андрухович "Амадока"

Археолог Богдан втратив пам'ять після поранення під час війни на Донбасі. Потрапляє у столичний госпіталь. Не має жодних документів, а понівечене обличчя ніхто не може впізнати. Там його знаходить працівниця архіву Романа. Видає себе за дружину та забирає в дачний будинок під Києвом. За допомогою фотоархіву, родинних історій та вигадок намагається повернути чоловікові спогади або створити нові, за сюжетом.

"Твір нагородили за глибоке висвітлення непростих сторінок нашого минулого. Зокрема, Голокосту, що відбувався за співучасті чи мовчазної згоди місцевого населення. Яке якщо й не допомагало винищенню євреїв, то бодай часто не хотіло ризикувати та рятувати, - каже Ярослава Стріха. - За широту рефлексії. Поєднує безліч сюжетів з історії України – від Сковороди та Пінзеля до теперішньої російсько-української війни. За стилістичну винахідливість, адже бачимо тут стилізацію під тексти Віктора Петрова-Домонтовича, який є одним із героїв "Амадоки". За тонкий аналіз не так пам'яті, як забування. Наш вибір, чого не пам'ятати, нерідко виявляється не менш промовистим. За масштаб. Під однією обкладинкою маємо по суті 3 різні романи. Про нашу сучасність, Другу світову і Розстріляне відродження".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Війна на Донбасі поєднується з Голокостом у Галичині. І як обидві ці теми стосуються сталінських репресій - Софія Андрухович

Номінація "Літературознавство, есеїстика, художній репортаж" - Віра Курико "Вулиця причетних. Чернігівська справа Левка Лук'яненка"

Книжка розповідає про вул. Рокоссовського в Чернігові, на якій протягом 1976-1977 років між 2 засланнями жив Левко Лук'яненко. 2018-го хотіли перейменувати на його честь, але частина мешканців були проти.

"Читається на одному подиху й залишає багато питань, які хочеться осмислювати, - говорить літературознавиця Роксоляна Свято. - Авторка бере нібито досліджену тему – дисидентство. Розкриває через особливий ракурс. Обрала 2 роки з життя, можливо, найвідомішого українського дисидента, символу нашої Незалежності. Показує не лише частину біографії Лук'яненка, а й радянську систему загалом. Як функціонувало тогочасне суспільство. Як витісняли неугодних людей. Як так зване мале зло доносів сприяло великому – ув'язненням.

Віра Курико також робить тонкий перехід до сучасності, переносить нас у 2018-й. Виявляється, непроговорене щодо радянського періоду впливає на те, як мислимо про себе сьогодні. Деякі питання ми як суспільство собі ще не ставили".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У нас немає привабливого образу стерви

Номінація "Поезія" - Ірина Шувалова "Каміньсадліс"

"У часи пандемії, коли ми боялися вийти назовні, авторка запропонувала подивитися всередину себе. А там цілий світ. Де людина і природа безумовно пов'язані, - каже літературознавиця Богдана Романцова. - Поєднатися з природою означає забезпечити собі безсмертя. Вода, вино, кров – постійні образи зшивають збірку в єдине ціле. Це поезія, яка зцілює".

Спецвідзнаки отримали Володимир Аренєв за роман "Заклятий меч, або Голос крові" та Олександр Михед за книжку "Я змішаю твою кров з вугіллям. Зрозуміти український Схід".

×