Колишній художній керівник балетної трупи національної опери 34-річний Денис Матвієнко, який входить в десятку найкращих танцівників світу, єдиний у світі володар 4-х гран-прі найпрестижніших балетних конкурсів світу, зміщений з посади. Денис заявляє, що залишатися в театрі за нинішнього генерального керівництва він не може.
- Як дізналися про те, що більше ви не керуєте балетною трупою?
- Дізнався випадково і недавно. 12 листопада генеральний директор сам запросив мене в кабінет, щоб я написав заяву, щоб заступити на посаду. Мою заяву поклали в стіл, не підписали. А про те, що я не керівник дізнався з вуст керівника відділу кадрів Людмили Мавленко, коли вчергове вимагав підвищення зарплат для артистів. Я казав, що це мій обовязок. Вона відповіла мені: "Не ваш, бо ви ніхто. Тоді я все дізнався".
Днів 10 тому, коли я був на гастролях у Лондоні, моє ім'я видалили з сайту Національної опери як керівника балетної трупи. Я би зрозумів, якби генеральний директор запросив мене до себе в кабінет і повідомив про своє рішення особисто. Протягом гастролів я виписував і репертуар, і склад, і підписував заяви. Виявляється, я багато що робив без підстав на цю роботу. Я хотів вивести український балет на світовий рівень. Тому що люди у нас талановиті. Зараз залишається тільки зібрати чемоданчики і тихо поїхати звідси. Так робили протягом 20 років великі українські танцівники, які зараз танцюють на перших сценах світу. В даній ситуації - я не хочу. А по-друге не можу дозволити собі мовчки розвернутися і поїхати.
Багато людей повірили в мне, і я був би нечесним з ними, якби просто так зник з їхнього поля зору. По-друге, вважаю, що моя персона досить відома в балетному світі. Я коли заступав на посаду, в усному і письмовому вигляді розписав усю стратегію розвитку балетного мистецтва України - як потрібно вивести наш балет на світовий рівень. Світові прем'єри, підвищення професійного рівня артистів. Усе за ці півтора роки було зроблено. Повні зали театру зараз на будь-які проекти, незалежно від цін на квитки. До того ж світові зірки приїздили на наші вистави.
- Що ви збираєтеся робити в цій ситуації?
- Хочу привернути увагу до людей, які керують театром протягом багатьох десятиріч. Зокрема це генеральний директор Петро Якович Чуприна і начальник відділу кадрів Людмила Мавленко, і ті люди, якими він себе оточив. Такі люди не те що не сприяють розвитку балетного мистецтва, вони, на мій погляд, отруюють його. Я терпів їх. Сподівався, за півтора роки вони зуміють зрозуміти мене. Більше я не в стані це терпіти. Я людина творча. Я сюди прийшов не для того, щоб сидіти в кріслі. Мені це не потрібно.
- Грюкати дверима ви не будете? Залишитеся солістом?
- Хтось казав: "Якщо я піду з Маріїнського театру, то хлопну дверима так, що вікна повилітають". Був би смисл - я би грюкнув. Для мене був смисл виходити на сцену як вожак, мені було важливо показати приклад роботи людям. Свій приклад я міг би закріпити своїм керівництвом. Зараз я не бачу смислу перебування свого в театрі в будь-якій ролі, поки театром керують ці люди.
- Чому вас звільнили? Заздрили вашій зарплаті? Чи ви, на їхню думку, погано працюєте?
- За півтора роки, якщо говорити про фінанси, це для мене глибокий мінус. Моя дружина Анастасія називає це "хобі-ленд". Не буду приховувати: те, що я тут заробляю за місяць - мені достатньо зробити хоч один крок в Росію, і я вже отримаю ці гроші. А тут я працював по 16 годин на день - як репетитор, артист, світло ставив. Я творча людина. І доволі амбітна. Те, що відбувається в театрі останні 20 років - це не рівень першого театру країни.
Щодо професійного рівня, напевно, я настільки хороший для них, що не підходжу. Якби у мене щось не вийшло, то я б їх, напевно, влаштував. Я за півтора роки стикався з багатьма підводними течіями. Я жив міфічними ілюзіями весь цей час, думав, що можна якось достукатися і відкрити очі генеральному керівництву. Мені не вдалося, і мої міфічні ілюзії розчинилися.
Коли я побачив, що моє прізвище знято, я пішов на прийом до генерального директора. В кабінеті його не було, і протягом тижня він не з'являвся. Мені ні з ким було поговорити. Мене просто взяли і викреслили. Два телеканали написали офіційний запит у відділ кадрів з приводу посади Дениса Матвієнка. Офіційна відповідь була - що ніколи Денис Матвієнко не був художнім керівником. Трудова - у відділі кадрів. Треба подивитися, що у ній записано. У мене немає мети зайняти це крісло і ніколи її не було. Я хочу привернути увагу до ситуації в нашому театрі. Моя присутність в будь-якій ролі тут, поки ці люди керують театром, неможлива. Я вимагаю, щоб звільнили це керівництво.
- Художнім керівником призначили Аніко Рехвіашвілі. Як оціните її як фахівця?
- Це людина не бездарна. Суть не в ній і не в мені. Я можу побажати їй удачі, і я знаю, що вона зіштовхнеться з вибором. Якщо зробить такий, як зробив я, її не буде в цьому театрі. Якщо вибір її буде таким, як захоче керівництво, - робити середні постановки, а не бомбу, - вона залишиться і буде процвітати. Вона ставила цікаві балети у нашому театрі, "Віденський вальс" іде в її постановці. Вона викладає сучасний танець у Поплавського. Але я не впевнений, що у неї є така змога вивести український балет на світовий рівень, як у мене, якщо вже порівнювати. Коли 13 років тому я поїхав звідси, я танцював на перших майданчиках світу. І я отримав досвід. У мене є змога запросити по дзвінку будь-якого на нашу сцену.
- Може, ви перекривали комусь нечесні фінансові схеми?
- Я мав завдання суто творче. Єдине, що пов'язувало гроші і мене - це оплата праці артистів. Через це у мене часто були скандали з керівником відділу кадрів і зарубіжних зв'язків. Часто артистів просто обманювали, не виплачували зароблене. На всьому економили. Для артиста 10 євро — це гроші. А коли недоплачують 10-ти артистам, це вже сума. Я захищав артистів. До того ж я вважаю, що в нашому театрі багато зайвих людей, які просто отримують зарплату і нічого не роблять. Я не раз пропонував генеральному директору звільнити ці ставки, і на них запрошувати педагогів з -за кордону, які б підняли наш рівень. На суму зарплати, яку зайві балетмейстери отримують за рік, ми могли б зробити один хороший балет.
Коментарі
5