В неділю, 13 грудня в Українському домі на Європейській площі (вул. Хрещатик, 2) відбудеться кіноконцерт, що буде представлено театралізованою ретроспективою шедеврів кіностудії Олександра Довженка – "Тіні забутих предків", "За двома зайцями", "Богдан-Зиновій Хмельницький", "В бой идут одни старики" та "Владика Андрей" у яскравому костюмованому шоу-ностальгії кількох знайомих широкому глядачеві фільмів кіностудії у виконанні відомих представників української культури, мистецтва, політики.
Проект "Українське кіно. 900 аргументів Кіностудії Олександра Довженка" має на меті привернення уваги до Національної кіностудії художніх фільмів ім. О. Довженка як символу українського кіно та гордості держави.
"На думку присвятити подію українському кіно наштовхнула складна ситуація, яка склалася на українському кіноринку після Революції Гідності і з початком війни в Донбасі, каже автор ідеї Оксана Старак. "Як виявилося, крім російських серіалів, нічого показувати. Однак у нас є прекрасна історія створення кіно, у нас є чудові кіностудії, у нас величезна кількість обдарованих режисерів, акторів, композиторів. У нас є база. У нас є Олександр Довженко. За майже 90 років свого існування кіностудія Олександра Довженка подарувала глядачеві величезна кількість прекрасних фільмів, виховала цілу плеяду талановитих режисерів, операторів, акторів, однак зараз переживає свої не найкращі часи"
Кіноконцерту передуватиме відкритя виставку колажів акторки Лариси Кадочнікової на тему фільму "Тіні забутих предків".
"За час свого існування кіностудія Олександра Довженка створила понад 900 фільмів і кожен з них ми вважаємо аргументом на користь того, що слід піднести її роль як символ українського кіно, каже директор кіностудії Довженка, режисер Олесь Янчук.
"Попередня влада мала конкретні плани ліквідувати кіностудію, свідомо ігнорувалася потреби. Позбавивши фінансування хотіли аби вона тихо заснула навіки. З іншого боку 16 гектарів в парковій зоні центра Києва на яких розташована кіностудія не давали і не дають спокою деяким громадянам. За часів прем'єрства Азарова був підготовчий указ про те, що студія не рентебальна, підлягає приватизації. Якщо б указ пішов у дію, наступний підсумком було б, що будівлі кіностудії 1928-го року старі ремонту не підлягають. Існував план на місці кіностудії звести елітний район з 12 житлових будинків. Одна вже ластівка зведена на кордоні Пушкінського парку і кіностудії де колись була фотофабрика. Ми писали усім, що національна кіностудія не повинна перебувати в тому стані.
Останнім часом у кіно з'явилася державна підтримка. Кошти розподіляються між приватним продюсерам, нам запропонували ставати з ними в одну чергу, вигравати конкурс проектів і знімати фільми. З одного боку все цілком логічно. Але ж кіностудія має інфраструктуру, одних костюмів понад сто тисяч, понад тисячу одиниць зброї, це все величезні кошти наше надбання, це все треба утримувати і зберігати. Кіностудія залишається на госпрозрахунку.
Практично ніколи не виконувалось положення підписане Леонідом Кучмою ще 20 років тому , що кіностудія має мати своє персональне фінансування, виконувати пряме державне замовляння на створення соціально важливих історичних, дитячих картин. Слід знову привернути до нас увагу аби змінити ситуацію. В стопорі кіностудія Довженка знаходиться вже добрих 10 років.
Кінорежисер Роман Балаян називає дві основні причини теперішнього стану кіностудії Довженка не увага держави, та відстале технічне оснащення.
"Хочу виправити чудового поета Івана Драча, який виступаючи на вечері присвяченому 50-річчю фільму "Тіні забутих предків" в київському кінотеатрі "України" звернувся до Петра Порошенка, який сидів у залі", - продовжує Балаян.
"Він сказав, що Володимир Путін якось зібрав російських олігархів і сказав: скиньтеся на кіно. Вони, начебто, погодилися й в Росії кіно заспівало від щастя. Так от, насправді путін ні до кого не звертався, а дав гроші з державного бюджету. Тепер має не погані картини про рідне КДБ, але ж росіяни крім цього знімають безліч хороших стрічок,які ми тут не бачимо.
Поки уряд не почне годувати кіношників нічого не вийде. Ніякі олігархи, жодна діаспора не допоможе.
Держава не розуміє значення кінематографа. Якщо зніметься хороший фільм він опиниться відразу на безлічі міжнародних фестивалів. Україну заповажають.
Звинувачую керівників, але і нас самих кіношників теж. Не виходили ми нікуди з плакатами не відстоювали свої права, так стогнемо лише. А кіностудія Довженко вже давно не конкурентноздатна. На сьогодні не оснащена новітньою кінотехнікою в подібному стані, до того ж антисанітарійному ніхто не цікавиться нею. Молоді продюсери чомусь думають, що якщо працюватимуть не території студії Довженка то будуть підлягати ,як раніше, її консервативному керівництву. А я кажу влаштуйтеся, працюйте нікому не підлягайте
Ви будете разом. Матимете спільне кафе, простір чудового саду. Ні через заздрість, а допомагаючи один одному будете працювати, допомагати один одному.
Початок заходу "Українське кіно. 900 аргументів Кіностудії Олександра Довженка" о 14.00.
Серед запрошених до участі відомі митці, що зробили вагомий внесок у розвиток української культури та кінематографу: Лариса Кадочникова, Володимир Талашко, Олесь Янчук, Роман Балаян, Сергій Тримбач, Влада Литовченко, Остап та Дмитро Ступки, Наталія Сумська та Анатолій Хостікоєв.
1 
4880
Коментарі