Чернівчанин Микола Зінчук збирає по селам казки із 1975-го року. У фольклорні експедиції ходить сам. Найбільше зібрав на Буковині, Закарпатті, Бойківщині та Гуцульщині. Однією з улюблених казок Зінчука є "Про Сталіна"

"Жили чоловік із жінкою й мали купу дітей. Дуже вони голодували. Раз каже жінка: "Сходи до Сталіна в Москву. Може, він порадить, що робить, аби краще жити". Чоловік узяв у вузлик холодної мамалиги й пішов. Приходить до Сталіна й просить поради. А той говорить: "Не надо спать". Вернувся чоловік додому й переказав жінці відповідь. Поклали вони дітей спати, а самі сидять. Просиділи 2 години, потім жінка каже: "Чого дарма будемо сидіти, пішли в поле, наламаємо качанів". За ніч зробили три ходки. Понаносили в хату ще картоплі, моркви, буряків, яблук і груш. Стали гарно жити й навіть порося вигодували. Жінка поклала в корзину кілька десятків яблук і просить чоловіка: "Повези товаришу Сталіну. Він нам так допоміг". Приїхав він до Сталіна. Яблука поставив біля кабінету, а сам зайшов усередину. "Послухали вашої поради й стали краще жити. Дякуємо вам", – сказав і відчинив двері, щоб гостинець узяти. Дивиться, а корзини вже немає. Почухав голову: "Йосипе Віссаріоновичу, і тут не сплять", - розповів Микола Зінчук.

Цю казку він записав у селі Романківці Сокирянського району на Буковині наприкінці 1970-х.

"Мені її розповів старий чоловік у лікарні. Після того сказав: "Такого вам більш ніхто не розкаже, бо люди бояться. А я вже скоро на тому світі буду".

Прочитати ще сім улюблених казок фольклориста можна у журналі "Країна" № 5 (108) за 9 лютого 2012 року.

×