Ірина Фаріон радить долати суржик красивими книжками

Мовознавець і депутат від фракції "Свободи" у парламенті Ірина Фаріон переконана, що "випрати" мову і наситити її багатою красивою лексикою допоможе аж ніяк не зубріння мовних норм.

Презентуючи в Києві третє видання своєї книги "Мовна норма: знищення, пошук, віднова" (примірничок цієї книжки на Святого Миколая відіслала поштою особисто Миколі Азарову: "А раптом почитає чоловік. Ну хоч малюнки подивиться. З ними легше засвоювати матеріал") Ірина Дмитрівна заявила, що "мовна норма має бути така невагома, як зручний черевичок, босоніжок, як легка хустка на плечі, як зачіска. Вона не має нас обтяжувати. Вона не має змінювати розмір нашої ноги, вона має облягати так, як цього хоче душа і тіло. Її можна подавати у формі сміху, анекдоту".

Відтак як найкращі ліки від суржику депутатка радить читання хорошої поезії і прози.

"Треба читати книжку і чиститися книжкою. Не читати інтернету, преси сучасної. Ну, може не взагалі, але не віддавайте цьому стільки часу свого життя. Мене завжди вражало те, що людина заходить до хати і вмикає телевізор. У мене в хаті немає телевізора. Я сама телевізор. Він творить, а ти в цей час минаєш. Це хронофаг в хаті. Тому суржик долається красивими книжками. Невипадково кажуть мудрі люди: коли ти йдеш до широкої аудиторії, перед тим почитай кілька рядків якісної поезії, аби вона почистила тебе від щоденної суєти. Коли чуємо, що буденнішаємо, стаємо прозаїчними, стаємо банальними, до нашого мовлення годилося б запросити високу поезію. Але часом кажу своїм студентам: як часто ви приходите додому, дзвоните в двері, вам відчиняють, і ви втомлений, у вас питають, який був твій день? "Поганий був день", - скажете в кращому випадку. В гіршому випадку скажете то слово, що на букву "х" починається. А тепер уявіть собі ситуацію, коли з порога батькам кажете: "Мов сірничок, пропалений від сонця, день спалахнув, обвуглився, погас". Це Ліна Костенко геніальна, яка нещодавно народилася. Вона запалює свято — мовне, екзистенційне, ментальне. Наше завдання — через мову давати світло. Не говорячи про те, що вона милозвучна і з погляду синтаксису найпружніша, а з погляду словотвору найбагатша. Суть абсолютно не в тому. Суть в тому, як ми вміємо складати слова. Суть не в тому , що ти знаєш мову, а в тому, що ти вмієш несподівано сполучити слово зі словом".