Депутат від фракції "Свобода" у парламенті Ірина Фаріон каже, що з роками вибірковіше ставиться до того, які книжки читати. Радити книжки іншим депутатка і мовознавець не любить.
"Не буду радити, яку книжку читати. Кожен має прийти до своєї книжки. Я сама живу за принципом - те, що мені радять, я читати не буду. Я така мавпа, яка до свого дошукується сама. Книжки я дарую тільки рідним і близьким людям, смаки яких я знаю".
Фарін радить читати класику. А також добротну сучасну прозу. Експерименти постмодерністів їй чужі.
"Є літературний процес такий як є, я в ньому шукаю класиків. Мене не цікавить попсова література. Колись я захоплювалася постмодернізмом, який зараз можу назвати поцмодернізмом. А я захоплювалася тільки тому, що нас виховували на радянській літературі. Той постмодернізм після радянської літератури тоді видавався чимось таким заманливим. А тепер я категорично не сприймаю цього попсового читання. Я на нього не маю часу. Якщо вам за 20, ви маєте час читати все - і погане, і ніяке. А коли тоді на плечі впаде одне літо, друге, третє - тоді починаєш фільтрувати. Це так, як коли переді мною є булочка з маком, і нічого. Звісно що я оберу нічого. Тобто, я мушу знайти час для хорошого борщика. Краще нічого не їсти, ніж їсти щось погане. Так само із читанням. Я знайшла собі Дочинця зараз, і щаслива. Я знайшла Щербака. Всі ці тексти мене насичують. А книга мого життя - це "Листя землі" Володимира Дрозда. Книжки приходять у різний вік різні. Дуже важливо чути спрагу на них. Зараз я підсіла на наукову літературу. Мене це більше цікавить, ніж художня. Хоча немає нічого потужнішого, ніж образ".
Коментарі
26