7 та 10 жовтня в Полтаві аматорський театр "Малафея" представив виставу "Дракула".
Кореспондент Gazeta.ua відвідав прем'єру.
До останнього місце проведення тримали в секреті – щоб потрапити на виставу, потрібно було зареєструватися через приватні повідомлення в соцмережі. У відповідь отримували повідомлення про місце і прохання не розголошувати його стороннім особам.
Ввечері 7 жовтня в холі колишнього БК Полтавського турбомеханічного заводу, а нині приміщенні ТРЦ Київ, було людно. Рівно о 19.00, звіряючи гостей зі списками, потроху запускали за темні двері. Квитків у театрі немає – кожен глядач складає в прозору теку будь-яку суму за власним бажанням.
У той час з темряви з боку зали починають лунати страшні стогони, верески та інші страшні звуки. Двері в саму глядацьку залу відчиняють люди в чорному, грим на їх обличчях зображує страшні маски.
Всередині темно, до обличчя липне бутафорське павутиння, темрява кричить і завиває. Чорні тіні рухаються, хтось торкається волосся та хапає за ноги. Актори театру створюють атмосферу фільму жахів.
Декорації на сцені мінімалістичні. Вони зображують одночасно палату в божевільні, замок Дракули, кабінет лікаря та навіть старий моторошний цвинтар. Події відбуваються на тлі чорної завіси.
Глядачам протягом вистави доводиться стикатися з жахливими істотами та вампірами, які маскуються під людей. Дракула підкорює собі невинних дівчат та всіх, з ким контактує. Протистоїть йому безстрашний Ван Хельсінг. Вистава побудована на основі класичної літературної історії про графа Дракулу.
Сценарії пише учасниця театру Людмила Вітенко. Надихається улюбленими творами. Так, першу виставу театр створив за драмою-феєрією Лесі Українки "Лісова пісня". Другою представили 40-хвилинну виставу "Утоплена" за повістю Миколи Гоголя "Майська ніч".
"Звідки Дракула взявся на мою голову – досі не знаю. Якби знала, що так буде складно ці два місяці – в житті б не торкнулася. Таке враження, що ми ступили куди не треба", – розповіла Людмила.
Ідея інсценізації "Дракули" прийшла після фотосесії. Актора Олексія Керусова фотограф побачив в іпостасі негативного героя. Цим образом і надихнулася Людмила Вітенко для створення шоу. Саме у вигляді шоу вирішили зробити постановку, на відміну від попередніх класичних вистав. Такий формат дозволив задіяти увесь колектив. Зокрема, актори перекваліфікувалися в шоу-балет. Для цього з групою два тижні працював професійний хореограф Дар'я Тищеєва. У театрі Малафея немає керівника чи режисера. Тут повна демократія – актори грають так, як відчувають.
Сценарій створювали за сюжетною лінією класичного твору Брема Стокера. За словами Людмили, під час написання в неї було велике несприйняття, до відрази. Але мусила написати, бо пообіцяла колективу. Від початку попереджала колег: якщо це йде в розріз з релігійними поглядами чи особистими переконаннями, можна відмовитися.
"Чим більше працювали над шоу, тим жахливіше ставало. Бо щоб кайфонули глядачі, ми повинні створити атмосферу. А тут атмосфера крові, смерті, злості. Ці страшні почуття для мене взагалі не характерні. Плюс у нас "ящик", в який вкладаються дві людини", - розповіла авторка сценарію.
"Ящиком" Людмила називає труну. Під час шоу залою проносять на сцену труну з Люсі. Потім вампірці в труні за порадою Ван Хельсинга пробивають груди осиковим кілком. Наостанок у труну вкладають Дракулу.
Коли почалися репетиції, в колективі була така емоційна напруга, що за кілька днів до вистави довелося шукати заміну акторам. Люди не витримували грати, наприклад, героїню, яка їсть дитину з мішка. За тиждень до прем'єри, коли розпочали реєстрацію на виставу, учасники не були впевнені, що прем'єра відбудеться. У колективі, в якому ніколи не було конфліктів, почалася криза в стосунках. Кажуть, допоміг психолог. Його запросили на одну з головних ролей.
Великої філософії та психології в виставу авторка сценарію не вкладає. Каже, що для неї особисто це – шоу і можливість спробувати сили колективу в такому форматі.
Участь у виставі беруть 30 дорослих акторів. Окрім них, задіяли й шістьох дітей. Це діти учасників колективу. Тут можна зустріти цілі родини. Наприклад, Керусови. Виконавець головної ролі Олексій прийшов у "Малафею" слідом за своєю дружиною Інною. Це друга велика роль Олексія - він вже встиг яскраво виконати роль Перелесника у виставі "Лісова пісня".
"Над роллю Дракули цікаво було працювати. Насправді, вона дає якийсь відбиток на повсякденне життя. Відчував постійний стрес, але моторошно не було – ні на репетиціях ні на виставі. На сцені було спокійно – мені здається, що я роблю звичайні речі. Ніколи не виходить просмакувати роль до того, поки не вийду на сцену і не почую відгуки глядачів", – розповів актор Олексій Керусов.
За позитивними емоціями зовсім нещодавно прийшов у колектив "Малафеї" інший учасник – Дмитро Медвєдєв. Психолог за фахом, менеджер за професією, Дмитро за покликом душі тепер ще й актор. Для нього роль у "Дракулі" стала дебютом на сцені.
"В соцмережі запостив, що хочу грати в театрі. Закинув запит всесвіту. Отримав запрошення від Людмили. Прийшов і одразу отримав роль Божевільного. Роль дозволила вивільнити щось темне потаєнне, що сиділо глибоко всередині. Щодо психологічної допомоги, про яку казала Людмила, не скажу, що робив щось особливе. Скоріше – емоційна підтримка. Когось похвалити, підтримати. сказати добре слово. Спочатку це давали мені. потім я іншим людям в театрі. На прем'єрі виклався на повну. Спочатку відчував хвилювання, а потім драйв. Емоційно задоволений. Судячи зі зворотнього зв'язку глядачів, їм теж сподобалося, - розповів Дмитро.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Про серійного вбивцю та рок-зірку: стартував 25-й фестиваль "Нове німецьке кіно"
Виставу відвідали близько двох сотень глядачів. Не лише друзі й знайомі акторі – багато поціновувачів "Малафеї". Аплодували акторам стоячи, неодноразово лунали вигуки "браво!" та "молодці!" Виходять із залу притихлі, під враженням від дійства.
"Роки три тому читала книжку Брема Стокера. А згадала про це тільки на виставі – вона схожа на книгу. Страшно не було, я взагалі люблю книги жахів. Було цікаво. Відвідую всі вистави театру. Навіть чоловік, який ніколи в житті не любив театр, залюбки зі мною ходить", – поділилася враженнями полтавка Алла Назаренко.
Не всі враження позитивні. Деякі глядачі мають критичний погляд.
"На мій погляд, виставу недопрацювали - можливо, не вистачало репетицій. І сценарій ніби шматками, не дуже пов'язаними один з одним, кінцівка незрозуміла. У другій частині не зрозуміла сюжетні повороти - на книжку не схоже. А взагалі, повагу викликає вже те, що мають сміливість брати таку серйозну тему, - розповіла Оксана Павлич.
Ввечері 10 жовтня театр "Малафея" дав другий і поки що останній показ шоу "Дракула".
Історичний фільм "Захар Беркут" за мотивами повісті Івана Франка вийшов у прокат 10 жовтня. Головну роль зіграв американський актор Роберт Патрік.
Коментарі