"Чому в мене відчуття, що я десь налажав" - у Києві показали стрічку про Вуді Аллена

5

Фото: Фото: duckprods.com

Організатори днів американського кіно привезли до України документальну стрічку про легендарного режисера Вуді Аллена. Показали телевізійну версію, яка триває близько трьох годин.

Це кінорозповідь про Вуді-комедіанта, Вуді-актора, Вуді-режисера, Вуді-письменника, Вуді- музиканта. Як тільки він завершує зйомки одного фільму в цей же день він сідає і пише сценарій наступного. Сам Вуді жартує: "Я знімаю безперервно. Беру кількістю. Коли-небудь із цього вийде щось справді визначне".

На питання про улюблений фільм Вуді режисер Роберт Вейді розказує одну й ту саму історію. У старшій школі подивився "Енні Холл" (фільм отримав 4 премії Оскар, в тому числі як і кращий фільм року - авт.) і з тих пір почалося дослідження творчості Вуді.

Роберта Вейді захоплюють люди з гумором. На зйомках стрічки про братів-комедіантів Марксів ("The Marx Brothers in a Nutshell") він вперше особисто познайомився з Вуді Алленом.

- Це був 1982 рік, і я запитав у Вуді чи можу зняти документальний фільм про нього, - згадує Роберт Вейді. - "Забирайся геть" - сказав Вуді. Я повертався кожні десять років зі своїм проханням. У 90-тих почув "Ні. Дякую", у 2000-х - ні. А у 2008-го Вуді нарешті погодився. Від того моменту і до кінця монтажу фільму у мене пішло рівно три роки.

- Що його в кінці кінців переконало?

- Я вмію переконувати (сміється). Він бачив мою роботу, коли я знімав документальний фільм про комедіантів Маркесів. Ми мали спільних знайомих. Коли переконував Вуді вказав на два моменти: прийшов час зняти про нього кіно і це хочу зробити я. Якщо скажете – ні, то прийде хтось інший і буде така собі піратська версія.

- Як Вуді Аллен поводився під час зйомок? Намагався контролювати процес?

- Спершу він запитував, чому хтось хоче робити фільм про нього. Мовляв, "Може я роблю й хороші кінокартини, але не такі вже й видатні. Я не великий режисер". Але я сказав - дозвольте все таки мені зробити цей фільм. І коли ми перейшли через цей етап, то він відкрився набагато глибше. Він не контролював мене і не відслідковував, що саме я включаю у фільм.

- Яка була його перша реакція, коли ви показали йому картину?

- Повернувся і сказав у притаманному Вуді Алленові стилі - "Так. Нормально". Пізніше вже написав мені, що після того як кіно показували на телебаченні та в кінотеатрах у Штатах, його частіше впізнають на вулицях. А ще додав, що я перший, хто "гуманізував" його.

- Що було найважчим в роботі над фільмом?

- Я відзняв стільки матеріалу, провів стільки часу зі своїми героями, що найважче було організувати це все. Бо мої "інтерв'ю" могли тривати від 20 хвилин і до трьох годин. (У стрічці присутні - Мартін Скорсезе, Скарлетт Йоханссон, Оуен Уїлсон, Наомі Уотс, родичі Аллена, кінокритики та багато інших - авт.). Хотів також зробити інтерв'ю з Мією Ферроу, але вона вічливо відмовила мені. Попросив архівні ролики про неї в Американської Кіноакадемії. Вона дала дозвіл на їх використання. Я пояснив, що роблю фільм про творчість Вуді, про його роботу. Оскільки багато хто згадує про дитинство Аллена, я і почав з цього свій фільм. І процес пішов.

- Яке відкриття зробили про Вуді Аллена за період зйомок? Бо це ж вперше режисер показує і місця де він жив у дитинстві, і його теперішній будинок?

- Не очікував побачити в його спальні стару друкарську машинку. Купив її у 16 років і з тих пір друкує тільки на ній. Тоді продавець пожартував до Вуді: "Ця машинка переживе тебе". Вона ще ні разу не ламалася. Ще цікаво... Він ніколи не дозволяв фільмувати себе під час роботи на знімальному майданчику. Але ми задокументували один день зі зйомок фільму "Ти зустрінеш таємничого незнайомця " 2010- року. Тут Вуді інакший, ніж на публіці. Немає розгубленості та знервованості, він - спокійний і впевнений.

Увесь документальний фільм пронизаний іронією та гумором Вуді. Кінець вкотре змушує посміхатися: "Я хотів стати коміком – став, хотів знімати фільми – знімаю, хотів грати в джаз-бенді – граю, але чому в мене таке відчуття, що я десь налажав..."

×