Журі прочитало 919 книжок

— Книжки у час війни — гомеопатія. Але деякі хронічні хвороби краще лікувати нею, ніж хірургічним втручанням, — каже 60-річний Костянтин Родик, керівник рейтингу "Книжка року". Нагороду вручили 2 лютого у столичному театрі "Сузір'я". Журі розглянуло 919 книжок.

Гран-прі отримала робота 78-річного Станіслава Кульчицького "Червоний виклик. Історія комунізму в Україні від його народження до загибелі". Вийшла у видавництві "Темпора".

— За 23 роки незалежності в нас не було книжки, що аналітично розкрила би хворобу під назвою комунізм, — коментує результати Костянтин Родик. — Дослідник зіставив факти й розказав, що насправді відбулося в Україні й чому. Сьогодні діється те саме, що й у 1920­-ті роки. Тоді агресією проти України керував Ленін, а сьогодні — його учень Путін. Він досконало вивчив досвід Леніна й веде ту саму пропагандистську війну. Тільки не в листівках, а в інтернеті й на ТБ. Кульчицький під­штовхує до висновку: доки ми терпітимемо Леніна і все з ним пов'язане, доти борсатимемося в цьому. Ленін — чорний, але геній. Те, що він позакидав у наші голови, досі сидить. Якби ця книжка вийшла років п'ять тому і її прочитали б 100 тисяч — сьогодні війни не було б. Тому що ми знали б кожен крок Путіна наперед і не потрапили б на вудку пропаганди і брехні.

У номінації "Обрії" відзначили книжку "Путінократія" німецького журналіста Бориса Райтшустера, який працював у Росії. Вперше її видали 2004-го в Німеччині.

— Німці вважають її дуже актуальною. Із цих двох книжок роблю висновок: з бандитами й комуністами не можна говорити їхньою мовою. Наші дисиденти ділилися на дві групи. Одні намагалися переконати органи — мовляв, Маркс і Ленін не так писали. Їх посадили. Ті, хто казав: я нічого не знаю, нікого не бачив — врятувалися. Тобто, вони відмовлялися грати за їхніми правилами.

У номінації "Жанрова література" перемогла "Маруся" Василя Шкляра.

— Це книжка не про Путіна й не про Майдан. Але в ній бачиш день сьогоднішній. Вагався, чи проводити захід цього року. Але подумав: якби наші люди більше читали, усього цього не сталося б. Українці в більшості своїй — темні. Якщо вони не читають, їм треба бодай розказувати, які книжки є.

×