Молдавська група "Здоб ші здуб" минулого тижня презентувала в київському кафе "Бабуїн" альбом "Етномеханіка". Із їхнім 39-річним бас-гітаристом і композитором Міхаєм Гинку спілкуємося перед концертом за столиком у кафе. Музиканти в цей час настроюють інструменти на сцені. Між собою перемовляються молдавською.
— Презентація диска буде в кінці липня, — зі мною Міхай спілкується російською з великими паузами між реченнями.
В "Етномеханіці" зібрані 18 найкращих пісень із чотирьох попередніх альбомів "Здоб ші здуб". Для ліпшої якості їх перезаписали на німецькій студії. На диску є переспів пісні "Пофарбоване в чорне" британців "Роллінґ Стоунз" та "Видели ночь" російського рок-гурту "Кіно" .
— Цоя ми на румунську та англійську перекладали.
А російською зробили панк-версію і з циганським тріо, — продовжує Гинку. — Хотіли ще пісню "Кашмір" групи "Лед Зеппелін" записати. Але вони не дозволяють нікому перекладати свої композиції.
З українськими музикантами товаришуєте?
— Трубач "Гайдамаків" Євген Дідич три роки грав у нас. Але йому не дуже подобалася наша музика, більше до джазу тягнувся.
У кінці липня молдавани дадуть концерт із "Гайдамаками" у місті Ізмаїл та селищі Вилково на Одещині.
— Це проект "Лінц Європа Тур". Вигадав його австрійський музикант Хуберт фон Гойсерн. Він плистиме на баржі по Дунаю. І в кожній країні, повз яку буде пропливати, виступатиме з місцевими музикантами. У Молдові співати не будемо. Там нема де пришвартуватися, у нас тільки очерет і комарі.
22 червня "Здоб ші Здуб" виступили на відкритті "Лінц Європа Тур" у столиці Австрії Відні.
— Розпочався справжній ураган, на річці шторм, — пригадує.— Нас перевели у величезний намет. А сцену розібрали.
Нас перевели у величезний намет. А сцену розібрали
Знайомі з Олегом Скрипкою? — питаю, бо "здуби" переспівали хіт "ВВ" "Танці". — Вашу творчість часто порівнюють.
— Не хочу образити "Воплі Відоплясова", але в нас різна музика. У них є частка стьобу над колгоспно-сільською тематикою. А ми альтернативна група. Вони класичний рок-гурт, а в нас більше танцювальна музика. Нас і з Гораном Бреговичем порівнюють. А він як композитор майже нічого не вигадує. Бере відомі народні мелодії. Ми ж музику пишемо самі, можна сказати, продовжуємо створювати фольклор.
До кав'ярні заходить вокаліст "Здоб ші Здуб" 33-річний Роман Ягупов.
— Бачив? Тут новий альбом "Аукціону" є, — каже до Гинку. Адже в крамницях мережі "Бубуїн" продаються диски та книжки.
— Да, 90 гривень коштує, — відповідає Гинку. — У мене стільки гривень не лишилося. Купи, я перепишу потім.
Ягупов сідає за сусідній столик.
— Порозмовляй з Романом, — радить мені Гинку. — Я втомився, — встає зі столу і йде на сцену.
В Україні вважають, що "Здоб ші Здуб" стали популярними в Європі після "Євробачення", яке проходило в Києві, — звертаюся до Ягупова.
— Можна й так сказати, — погоджується той. — Але до "Євробачення" на угорському фестивалі "Сігет" ми виступали на одній сцені із Сюзанн Вега. У Словаччині в нас платиновий диск вийшов. На гастролі до Німеччини їздили. А після "Євробачення" мені тільки дали звання заслуженого артиста Молдови. Держава обіцяла повернути гроші на підготовку до конкурсу, але так цього і не зробила.
Щось після конкурсу змінилося?
— Щоб піти в кіно чи кафе, треба купувати накладні вуса, — жартує. — Тепер із мене не беруть грошей за проїзд у таксі й замовлення в кафе. Даїшники не штрафують.
Де дістаєте народні інструменти?
— У Молдові все продається на музичних базарах. У пісні "Здубий Батец Тарі" я граю на сувенірному свистку. Грати можна майже на всьому, — переконує. — Один мій знайомий грає на листі та риб'ячій лусці. Недавно купили в київського майстра волинку, виконуємо на ній балканські мотиви. Інструмент коштує кілька тисяч доларів, однак для нас майстер зробив велику знижку. У Молдові є щось схоже на волинку — чимпой. Але для нього треба мати добру дихалку.
3 
1
Коментарі