Захар Прілєпін воював у Чечні

 

Нову зірку російської літератури Захара Прілєпіна хвалять усі. За три роки він зібрав кілька премій. Його тексти можна вважати ідеальним проявом Росії, "встающей с колен", якби не одна обставина — автор в опозиції до офіційної влади. Там багато розгнузданості, нестримності, тілесності, страху, насильства в усіх можливих варіаціях. Там багато киплячої любові, від якої горлом іде кров, і нестерпної ніжності, що душить в обіймах. Прілєпін, за плечима якого філфак і ОМОН, творить живу й соковиту прозу.

Його дебютом були напівдокументальні "Патології", де описано його особистий воєнний досвід у Чечні. Потім — "ідейний" роман "Санькя", де з"являється молодий герой, втілення російського бунту — "безглуздого і нещадного", герой, якого з"їдає потяг до руйнації та смерті. Росія вкотре наступає на ті самі граблі. Вкотре російська безнадія породжує щось непересічне та цікаве, гостро-справедливе і трагічно-надривне.

Про  Захара Прілєпіна

Він обросте шерстю, вкриється жорсткою, брудною, сивуватою щетиною, якою вкриваються бронтозаври або дикобрази в період переходу з одного періоду кам"яного в другий. І виживе, і творитиме. Можливо, на самоті. Але ні, гадаю, він писатиме в теплій, ледь-ледь закривавленій компанії

Російський письменник Захар Прілєпін (справжнє ім"я — Євґєн Лавлінський) народився 7 червня 1975 року в селі Ільїнка Рязанської області. Закінчив російське відділення філфаку в університеті Нижнього Новгорода. Працював різноробом, охоронцем, служив командиром відділення в ОМОНі. 1996 і 1999 року брав участь у "зачистках" у Чечні. Як письменник дебютував 2003-го. Наступного року видав роман "Патології", ще за два роки — "Санькя", а торік — роман "Гріх". Автор збірки оповідань "Черевики, наповнені гарячою горілкою" та есеїв "Я прийшов із Росії". Лауреат кількох російських літературних премій, з яких найпрестижніша — "Национальный бестселлер" 2008 року. Член Націонал-більшовистської партії Едуарда Лимонова. Одружений. Батько трьох дітей. Мешкає в Нижньому Новгороді.

×