Уряд планує урізати фінансування всіх напрямків діяльності Міністерства культури, щоб залучити додаткові кошти для боротьби з коронавірусом. Зокрема, видатки на Держкіно скоротили на 286,5 млн грн, Інститут книги — на 101,6 млн грн. Документ про зміни до бюджету розглянуть наступного тижня.
Представники культури звернулися з відкритим листом до уряду з проханням зберегти фінансування їхніх проєктів.
"Митці належать до перших постраждалих від карантину через неможливість провадити публічну діяльність. Це призводить до стрімкого падіння доходів усіх, хто інвестував час, зусилля і кошти в те, аби культура в Україні була доступна та якісна. А її проєкти — добре організовані. Це загрожує не просто зупинкою розвитку чи замороженням досягнень останніх років. А втратою цілого покоління талановитих творців і менеджерів культури. Ця ситуація нагадує стан справ в Україні впродовж 1990-х", — ідеться у зверненні.
— Ми просимо запобігти знищенню здобутків, завдяки яким наша країна отримала незалежність від російської культури та вийшла на європейський рівень. Якщо до цих слів не дослухаються, це означатиме, що на вітчизняну культуру чекатиме вірус забуття й занепаду, — каже виконавча директорка Українського культурного фонду Юлія Федів, 33 роки.
27 березня відбувся онлайн-мітинг "Ні — знищенню культури!". Майже 10 тисяч людей захотіли долучитися до акції.
— Уже другий уряд Зеленського стикається з таким дефіцитом бюджету, що зобов'язані його переглянути, — говорить журналіст Роман Чайка, 51 рік. — Карантин в Україні у багатьох моментах жорсткіший, навіть ніж у комуністичному Китаї. Він насамперед ударить по найслабшій ланці — малому бізнесу, виробничниках. Дефіцит бюджету від цього тільки зростатиме.
Для "Слуг народу" логічний підхід — а давайте поскорочуємо всі програми з культури. Вони користуються філософією, яка була озвучена в новорічному привітанні президента — "какая разница?" Нинішня влада нічого спільного з українською культурою не має. Це такий русскоговорящий постсовок. І відповідно, для чого їм витрачати гроші на те, що їм не потрібно? Їхній параметр — це від "Сватів" до "Кварталу". Від фільмів про Велику Вітчизняну на побєдобєсіє і до якихось безглуздих комедій у стилі "Скаженого весілля". Для них цей продукт є культурою.
У нас накладаються кілька проблем. Перша — що і так культура слабо фінансується.
З другого боку, маємо майже нереформовану державу. Тому багато культурних інституцій були досі совкові. І якісний продукт є заручником цього нафталіну, який теж використовує ті самі бюджетні кошти. Ця проблема не зникала 30 років.
В останні роки частина державних програм фінансування дала нарешті нормальні плоди, коли підхід був змінений. Ті самі конкурси Держкіно. Пилип Іллєнко з командою навіть на пострадянській державній машині змогли дати якийсь результат. Рішення урізати фінансування — це помножити на нуль кіноіндустрію, знову загнати на кілька десятків років у стагнацію. Зупинка виробництва фільмів на кілька років — це втрата не просто часу, а людей. Спеціалістів, які підуть із кіновиробництва.
Інститут книги тільки почав робити перші кроки. З літературою трошки простіше. Фактично, трималася саме на хороших авторах. Тому завжди була різниця між тим, коли ще на початку 2000-х видавали членів Спілки письменників, яких ніхто не читав, і почали виходити справжні книжкові хіти від Юрія Андруховича, Оксани Забужко, Любка Дереша.
Кіноспільнота повідомляла, що 2020-го не було державного фінансування галузі, ще до карантину.
— Так. Неможливо ні дознімати фільми, ні починати нові.
Такий серіал, як "Спіймати Кайдаша", вимагає відповідної творчої команди. Від акторів і до сценаристки Наталії Ворожбит. Які розуміють різницю між культурним продуктом і совковою жуйкою. Тому цей фільм і є прикладом того, як фінанси знаходять гарних реалізаторів і дають якість. Це той варіант, до якого нам треба було б рухатися, але воно вже кілька місяців як зупинено. Вихідці з СРСР до всього самобутнього ставляться з агресією та ненавистю. І вони про це не говорять, просто знищують.
Мені здається, тут накладаються два процеси. Бажання залатати фінансові дірки, які вони понароблювали. Також знищити те, що їм заважає правити "русским миром" у кордонах України.
Проблема також в тому, що в нас дуже багато неосвіченого населення. Якому можна втюхати, що чорне — це біле, війна — це мир. Культура — це опірність населення до популізму, ідіотизму, диктатури.
Через пандемію та карантин мистецьке життя поставлене на паузу. Які ваші прогнози щодо подальшої ситуації з культурою?
— Ми залежні від того, як розвиватиметься пандемія. Припускають, що раніше 2021 року вихід на якусь вакцинацію неможливий. Якщо це так, то буде фактично смерть для багатьох культурних продуктів, що передбачають масового глядача. В цьому випадку в нас не готові жодні альтернативні підходи. Це означає величезну кількість втрачених митців. Уявіть, як симфонічному оркестру готувати нову програму? Розвиток ситуації зараз навіть наукові інституції не можуть спрогнозувати.
Що робити в цій ситуації митцям і культурним установам?
— Протестувати. Мовчати не можна. Завдання-мінімум — відстояти те, що і так належить мистецькому середовищу. Тобто хоча б ці крихти, які були закладені в бюджет на фінансування культури.
2 
35413
Коментарі