— Ти читав "Криївку №9"? Це те, шо ти любиш? Хто почне знімати — хату спалять зразу! — каже актор і режисер 55-річний Віктор Андрієнко письменнику Андрієві Кокотюсі. Зустрічаються біля виходу із зали столичного Будинку офіцерів. Тут 5 червня нагороджували переможців літературного конкурсу "Коронація слова". Відзначали найкращі романи, п'єси, пісенну лірику, кіносценарії. Андрієнко нагороджував переможців у останній номінації.
— Це перший після "Шоу Довгоносиків" сценарій абсурдного гумору. Приз за нього не можна було давати, бо зараз таке ніхто не зніматиме. Але не відзначити твір я не міг. Коли поляки роблять кіно про Другу світову війну, стібуться над цим. Свідомість дійшла до того, щоб жартувати. У нас до такого не готові. Уявіть, автор пише: "У кадрі лежить убитий офіцер Червоної армії в костюмі клоуна".
До фойє виходить автор "Криївки №9" 32-річний Віталій Райнюк із Рівного. Тримає подаровану актором картину. На ній — Андрієнко в образі Довгоносика й підпис: "Від інвалідів творчого пошуку". Це третя відзнака "Коронації слова" для електромонтера Рівненського обленерго. 2008-го і 2011-го отримав спеціальні відзнаки і по 1 тис. грн. Досі його твори ніхто не видавав і не знімав. Премію, каже Віталій, зазвичай витрачає на сплату поточних рахунків, зокрема комунальних.
— Люблю пародійні фільми, тому так і пишу. Наприклад, є сцена, коли в кабінеті Сталіна колектив виконує кавказькі танці. Сталін по закінченні виступу плескає, інші — теж аплодують за ним, тоді він каже: "Расстрелять товарищей танцоров!" Не давав нікому читати сценарій, тільки на конкурс послав.
— У нас однакові статуетки? — міряються нагородами 37-річний Юрій Васюк із Чернігова та полтавка 27-річна Олена Колінько. Отримали перші премії за твори для дітей. Юрій — за кіносценарій "Комарик", Олена — за повість "Вітри великого лугу".
— Не знаю, що було більшою несподіванкою — перша премія, чи те, що її вручав Ляшко, — каже письменниця. На сцені нардеп згадав Януковича: "Того, хто отримав за свої книжки 16 мільйонів гривень, уже немає. Сподіваюся, колись ви, дівчата і хлопці, будете отримувати такі премії за свої твори".
— Мій твір — українська фантастика про козаків-характерників, — розповідає Олена. — Хочу розказати дітям історію України не так, як у школах. Поєдную магію, міфологію і реалії. Найбільше подобається образ характерника Івана і знахарки. Замолоду в них було кохання, та не склалося. Через багато років вони зустрічаються і допомагають головним героям.
— Ой, що я там на сцені казав? — схвильовано дихає Юрій Васюк. Його кіносценарій "Комарик" про дітей та батьків. — Комарик шукає маму. Йому трапляється доросла муха. Усіма правдами-неправдами відхрещується від нього. Та коли муха прилипає до стрічки, їй допомагає саме комарик. Він називає її другою мамою. Окрім них, маю сімох другорядних героїв зі своїми лініями.
2 
1
Коментарі