— Багато хто з мого покоління, кому зараз за сорок, виростали на Вінні-Пуху, — говорить головний редактор дитячого видавництва "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА" Іван Малкович, 47 років. — Для письменниці Оксани Забужко це настільна книга. Знає її напам"ять і не любить радянського мультфільму.
У столичній "Книгарні Є" минулого тижня презентували білоруський переклад повісті англійського письменника Алана Мілна про ведмежа.
— Київ — сьома столиця, де представляємо книгу, — розповідає 25-річний перекладач Віталь Воронов.
До України він завітав на запрошення формації "Білоруський десант", яка займається просуванням білоруської культури в нашій країні. Дотепер переклад презентували в Білорусі, Польщі, Чехії, Великій Британії, Росії та Литві.
Мілн вигадав казку для сина, який нарік своє плюшеве ведмежатко на честь чорної ведмедиці Вінніпеґ. У 1920-х роках тварина була улюбленицею відвідувачів лондонського зоопарку.
— Вінні-Пух називається по-різному в різних державах, — каже Воронов. — У чехів — Медвідко Пу, в угорців — Мічімачко, у данців — Пєтер Плюс, у норвежців — Оле Брум. У Варшаві є навіть вулиця Кубуся Пухатки. Білоруською буде Віня-Пих. Коли перекладав, згадував свою бабусю. Втомлюючись, казала "ох, я запихалася" і викликала в мене аналогію з гладеньким неповоротким ведмежатком. Наклад книги в дві тисячі примірників обійшовся мені в 6 тисяч доларів. Друкував у власному видавництві "Бєли крумкач" у Польщі.
Із 12 років Воронов живе в польській Познані. Його батьки на президентських виборах 1994 року в Білорусі підтримували опозиційного кандидата Зенона Позняка. Після перемоги Олександра Лукашенка лінгвісти за освітою змушені були шукати роботу за кордоном.
У Білорусі книжку "Віня-Пих" можна придбати за $10. Наприкінці року Віталь Воронов збирається видати другу частину повісті "Хатка в пухавим закутку".
Найвідоміший російський переклад Вінні-Пуха зробив 1958-го поет Борис Заходер.
— Переклад значно цнотливіший від оригінального твору, — вважає дитячий письменник Сергій Іванюк, 56 років. — Зникло багато хуліганських жартів автора. Книжку ідеологічно спрощували для радянського читача. Чудовий переклад українською 1963 року зробив Леонід Солонько.
2002-го київське видавництво "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА" перевидало переклад Солонька. Востаннє "Вінні-Пуха" надрукували в Україні торік — у перекладі Інни Мельницької в харківському видавництві "Клуб сімейного дозвілля".
2 
1
Коментарі