Книжку спогадів про поета Миколу Вінграновського видали минулого тижня у столичному видавництві "Ярославів вал". Збірка "Маршал Вінграновський" вийшла накладом 3 тис. примірників. У книгарнях коштуватиме 50 грн.
— Ідея належить дружині поета — Олександрі Іванівні, — каже упорядник видання 48-річний Павло Вольвач. — Ще торік вона дала мені грубу папку зі спогадами літераторів, друзів, земляків. У книжці Миколу Вінграновського показали в розмовах, подорожах, на трибуні ООН і в міліцейському відділку на Далекому Сході. Білоцерківський поет і композитор Анатолій Кульчицький згадує, як із Миколою Степановичем відпочивав на березі річки Рось. Розбили намет, розпалили багаття. За кілька годин до них приїхали гості — білоцерківські літератори. Несказанно зраділи, що побачили живого класика. Під вечір із лісу вийшов місцевий циган. Вінграновський запросив його до компанії. Усі довго сиділи біля вогнища, а потім полягали спати. Уранці хтось із поетів помітив, що його черевики зникли. Із ними зник і циган. Микола Вінграновський подарував тому поетові свої туфлі. Хоча їхній розмір був більшим, той тішився. Навіть якби туфлі знайшлися, не було б такої радості.
У книжці є близько 70 не друкованих раніше знімків Миколи Вінграновського.
— Усі фотографії любительські, їх зібрала вдова поета,— каже директор видавництва "Ярославів вал" Михайло Слабошпицький, 65 років. — Знімки були жовтими, потрісканими від старості. Ми їх не відновлювали, так і подали. Завдяки цьому книжка вийшла оригінальною, як і поезії Вінграновського. Якось до Києва приїхав американський письменник Джон Стейнбек і захотів побачити молодих поетів. До нього привели Миколу Вінграновського. Американець попросив його прочитати кілька віршів без перекладу. Коли Микола закінчив, Стейнбек сказав: "Це — великий поет. Я сам відчув ці почуття". Назвали видання за висловом Вінграновського. Якось один поет сказав йому: "Я — генерал літератури". На це Микола відповів: "Тоді я — маршал".
Видавець каже, що поет був фантазером.
Коментарі