— Яків Гніздовський — американський митець українського походження, який відкрив нову Україну для Америки й світу, — розповідає Данило Нікітін, 40 років, куратор виставки Якова Гніздовського. Цього року майстрові мало б виповнитися 100 років. Його твори можна побачити в Національному художньому музеї України з 29 травня по 5 липня.
Читала, що дві картини Гніздовського висіли в кабінеті президента США Джона Кеннеді. Чи справді це так?
— Велике питання, чи справді "Зимовий пейзаж" та "Соняшник" прикрашали кабінет Кеннеді. Адже його президентство й дати, що стоять на цих роботах, — різні. Тобто картини написані пізніше. Фактично це неможливо. Це помилка, якій вже 40 років. Хтось написав один раз, а далі понеслося. Твори Гніздовського зберігаються в колекції Білого дому у Вашингтоні. Вони, може, й висіли в президентському кабінеті, але навряд чи — у Кеннеді.
А де можна ознайомитися з творчістю Гніздовського в Україні?
— Його полотна є в музеях: Національному художньому, в Національному імені Шептицького у Львові, в Тернопільському та Борщівському обласних краєзнавчих. Дружина Якова Гніздовського Стефанія ще 1990-го цілеспрямовано передала доробок чоловіка українським музеям.
Як сталося, що український художник популярний у США, а в Україні його творчість лишилася в тіні?
— Це типова доля українців, які жили в часи Другої світової війни. У Гніздовського вийшло так, що він навіть не був у Радянському Союзі. Народився в українському селі, але на той час воно було на території Польщі. Навчався у Львові в середині 1930-х та близько року — у Варшаві в академії мистецтв. 1939-го почалася війна. Гніздовський у цей час поїхав дивитися античні пам'ятки в Римі. Йому не вдалося повернутися до Варшави. До 1944 року вивчав мистецтво в хорватському Заґребі. Він не бачив ні "совка", ні жахів війни. Можливо, саме тому в нього таке гармонійне мистецтво, в якому немає комплексів пережитих жахіть.
Чи вплинуло на творчість художника щось українське, якщо він більшість свого життя перебував за кордоном?
— У Тернополі є дослідниця діяльності Гніздовського — Наталія Собкович. Вона каже, що в його роботах відчуваються трипільські мотиви. На мою думку, та місцевість, де народився Гніздовський, його походження все ж таки вплинули на творчість, але скоріше на підсвідомому рівні.
Яка гравюра зробила Гніздовського відомим?
— Коли він потрапив до США, то опинився в американській провінції, у місті Сент-Пол. Випадково потрапив на конкурс графіків і виграв його. Робота "Кущ" привернула увагу журі. Про художника почали писати, ним стали цікавитися. Але все ж таки це була популярність провінційного масштабу. Ця гравюра стала лише поштовхом поїхати до Нью-Йорка. Проте й там він не одразу став популярним. Десятиліттями Гніздовський шукав себе. В нього було важке життя. Постійно переслідували творчі сумніви. Часто експериментував, доки знайшов свій стиль.
А що є його стилем?
— Це зображення рослин і тварин, над якими він працював у середині 1960-х. Такі картини вважають "класичним Гніздовським". Найулюбленішою його моделлю були вівці. Цей образ дуже підходить для орнаментальних ідей художника. Вовна завжди закручена, створює якусь структуру. Взагалі його цікавили в простих речах більш абстрактні ідеї. Світ, за Гніздовським, має чітку структуру. Він жив у таборі переміщених осіб. Це дуже маленьке закрите середовище. В 1940-х написав картину на цю тему. На ній було дуже мало простору, й він намагався зобразити, як люди та предмети в ньому почуваються. Потім у Мангеттені він жив у "мікроскопічному" середовищі. Маленьке ліжко й столик — це майже все, що там було. Замість жалітися, він намагався осмислити ці речі. Подивіться на його овочі, вкладені у кошики. Наче всі предмети між собою спілкуються. Бурячок із бурячком, квасолина з квасолинкою.
162 російські стрічки й серіали заборонило до показу на телебаченні Держкіно. Серед них — "Фізрук", "Свати", "Чужий серед своїх", "Вулиці розбитих ліхтарів-14", "Сім'я маніяка Бєляєва", "Шлюбні танці", "Не в хлопцях щастя", "Мажор", дитячий мультсеріал "Паровозик Тишка". 4 червня набув чинності закон, що забороняє фільми, які популяризують чи пропагандують збройні сили, спецслужби й інші силові органи держави-окупанта. Мінкульт готує перелік осіб, які загрожують національній безпеці України.













Коментарі