Електро-поп тріо "Даззл Дрімс" 2007-го назвали "проривом року" в українському шоу-бізнесі. Кліпи на їхні хіти "Ікона", "Шок йор майнд", "S.O.S" не сходять з ефірів музичних каналів.
Гурт три роки тому створив продюсер із Івано-Франківська Дмитро Ципердюк, 38 років. Доти він працював із Русланою Лижичко, Асією Ахат, Наталкою Могилевською, Альоною Вінницькою. Згодом до Дмитра приєдналися колишній музикант "Скрябіна", а нині клавішник "Другої Ріки" 34-річний Шура Гера та екс-учасник львівського гурту "Неон" Григорій Ігнатович, 24 роки.
У середині березня "Даззл Дрімс" повернулися з фольклорної експедиції до Непалу.
— Ми не занурюємося так глибоко в етніку, як скажімо "Гайдамаки". Робимо європейську електронну музику з народними вкрапленнями, — розповідає Дмитро Ципердюк. — Непальська музика вже надихала "Лед Зеппелін", Пітера Гебріела, Бориса Гребенщикова. Коли прибули до столиці Катманду, виявилося, що наш багаж із Києва чомусь полетів до Бангкока. Довелося все купувати на місці. Непал у стані громадянської війни, кругом колючий дріт, мішки з піском, доти з автоматами. Але люди всі відкриті, щирі, усі більш-менш розуміють англійську.
Як шукали потрібних вам музикантів?
— Потрапили саме на сезон весіль, тож знаходили їх практично на вулиці. Непальцеві, як і українцеві, щоб заспівати, чарку треба, — сміється. — Погоджувалися грати, а вже потім щось за це просили. Давали рупі — десь до п"яти доларів. Тільки в одному ресторані музикант відразу попросив 50 доларів. Але ресторан у Непалі — це не якась колиба "Уклін", де двоє у вишиванках під іоніку співають "Двє погасшиє свєчі", як у Карпатах доводилося бачити. Там справжню народну музику грають. Привезли понад 10 годин записів.
Поїздки до яких країн іще плануєте?
— Хочемо такі тижневі поїздки робити щоквартально. У травні збираємося до Чехії. Справжньої етніки, як у Непалі, там немає. Але хочемо зустрітися з нашими друзями, які грають готичні балади. Цей жанр у Чехії розвивається ще з середньовіччя. У планах також поїздки до Норвегії і Монголії.
Непальцеві, як і українцеві, щоб заспівати, чарку треба
До кімнати заходить Гера.
— Два роки тому працював над проектом "Коралі" — 15 дисків етнічної музики з усіх регіонів України, — розповідає. — Робив на ньому сучасні електроні обробки народних пісень. Тоді ще журналісти роздули, наче Ніна Матвієнко забракувала мої аранжування пісень у її виконанні. Насправді з Ніною Митрофанівною в мене нормальні стосунки. Трохи запізно, але вона таки "в"їхала" в той альбом. Тепер зідзвонюємося, познайомився з її донькою Тонею. Вона теж співає, ближче до літа будемо щось робити разом.
Як вирішили об"єднати свої таланти в "Даззл Дрімс"? — питаю вже в обох учасників гурту.
— Пам"ятаєте, наприкінці 1990-х був івано-франківський гурт "Ла-Манш", — починає Дмитро. — Я для нього писав музику. Колектив із мегавеликим потенціалом, його пісні були навіть у звуковій доріжці російського блокбастеру "Брат-2". Але то випадок, коли гурт дуже різко злітає вгору, й так само звідти падає.
До розмови знову долучається Гера:
— Мені ж було цікаво познайомитися з людиною, яка писала для "Ла-Маншу". Показали одне одному свої ще невикористані музичні напрацювання й вирішили разом створювати музику. Нині чомусь усі хочуть заспівати з нами. Пропозиції вже від трьох артистів надійшли. Один із них — особа гіперпопулярна в Україні. Поки що не даємо згоди. Не хочеться, щоб як Валерій Меладзе став придатком "ВІА Гри". Зовсім зачах хлопець.
3 
35413
Коментарі