В"язницю побудували у восьмому павільйоні кіностудії імені Довженка. Тут 45-річний київський режисер Андрій Дончик знімає двосерійний фільм. Стрічка називається "Жага екстриму".
Київський драматург Анатолій Крим, 59 років, написав сценарій. У провінційному місті ділки організовують "туристичні" тури до місцевої в"язниці. Там заможних клієнтів по-справжньому допитують, судять і жартома змушують відбувати покарання.
Першим до буцегарні запрошують мера. Починають "слідство". В його основі — реальний злочин, за який уже ув"язнили людину. Завдання слідчих — з"ясувати роль мера у цій справі. Але що далі заходить гра, то цікавіша її розв"язка.
— За п"єсою Крима це — трагікомедія, — розповів "ГПУ" Андрій Дончик. — Але коли писали сценарій, весь гумор зник. І вийшла авантюрна драма.
Режисер гуляє декораціями в"язниці. Це довгий коридор із сірими стінами. З одного боку невеликі заґратовані віконця під стелею, навпроти — камери. Постановник заходить в одну. У цегляне підвищення вмурований унітаз, на підлозі розкидана солома. Посередині довгий дерев"яний стіл із лавками. А вздовж стін — двоярусні армійські ліжка з голими матрацами.
Київський режисер Андрій Дончик знімає фільм про буцегарню
— Сюди ж туристи ходитимуть, а що у вас із койками? — голосно питає Дончик асистентів.— Усе має бути, як у армії! Пошліть когось на склад за синіми армійськими ковдрами. І напірники для подушок принесіть, — вимагає у реквізиторів. Під стіною павільйону стоїть залізний паркан.
— Ти дивись — справжнє, — режисер обережно торкається пальцем колючого дроту. Каже, що стрічку також зніматимуть у чернігівській колонії.
— Якби підлітків на п"ятнадцять хвилин завести у справжню в"язницю, злочинців поменшало б, — говорить.
— Запрошували якихось консультантів? — цікавлюся.
— Ні, у мене армійського досвіду вистачає. Коли служив у Казахстані, не раз сидів на гауптвахті.
До режисера підходить помічник Олег Масленіков. Вони йдуть фільмувати епізод, коли мер приходить до в"язниці. Міського голову грає 48-річний білоруський актор Анатолій Котеньов. Він у чорному діловому костюмі, блакитній сорочці і жовто-блакитній краватці. Помічники мера — українці Віталій Ланченко та Андрій Чернишов, який зараз живе у Москві.
Я что, должен сидеть в этой клетке, как обезьяна?
Героя Котеньова зустрічає екскурсовод. Її грає актриса столичного театру імені Лесі Українки Наталя Доля. Вона знялася у фільмі Андрія Дончика "Украдене щастя". Наталя у бежевих топі та брюках, із зеленою папкою в руках.
Мер обнімає дівчину за плече.
— Рассказывай, чего у тебя тут? — питає.— А то у моих орлов фантазии только на охоту и Канары хватает.
Екскурсовод із гостями прямує коридором. Помічник мера, актор Віталій Ланченко, хапається за ґратовані двері камери.
— Я что, должен сидеть в этой клетке, как обезьяна? — кричить.
— Почему как обезьяна? Как обыкновенный заключенный, — спокійно відповідає екскурсовод.
48-річний оператор Володимир Гуєвський одягає на живіт стадікам — схожий на рюкзак пристрій для перенесення кінокамери.
— Ох, важко, — зітхає.
Після репетицій знову зйомки. Гаєвський несе на собі камеру, задкуючи перед акторами, які йдуть коридором.
Після слова "мотор" оператор вигукує:
— Стоп, стоп, акумулятор сів!
— Я ж питав, чи все готово! — сердиться режисер. — І покладіть охоронцеві хоч якусь папку на стіл. Четверо реквізиторів по штату, а роботи нема. Де директор фільму?
Дончик дістає з кишені соняшникове насіння і починає лузати.
— Після футболу залишилося, — пояснює, відсипаючи жменю Олегові Масленікову.
Анатолій Котеньов виходить із павільйону. Хоче присісти на лавку у дворі.
— Обережно, пофарбовано! — гукає до актора дівчина-асистент. — Ой, вы же по-украински не понимаете, — похоплюється.
— Разумею я і па-украінску, і па-беларуску, — відповідає білоруською Котеньов і розглядає свої штани ззаду.
— У житті екстриму вистачає? — цікавлюся в нього.
— Да. Особливо, коли я будинок під Мінськом будував, — зізнається. — У такі борги повлазив!
Бюджет стрічки "Жага екстриму" — $300 тис. Гроші на фільм дали український канал "1+1" та російський "СТС".
3 
1
Коментарі