У Михайлівському Золотоверхому соборі в Києві виконали хоровий шедевр "Вінчання", написаний понад 100 років тому композитором Кирилом Стеценком. Його виконали учасники камерного хору "Київ".
У Михайлівський собор заносять стільці та лавки, ставлять їх у три ряди перед іконостасом. Люди заходять до собору, запитують — що тут буде. Більшість прийшли на вечірню службу, про концерт не знають.
Онук Кирила Стеценка, скрипаль і композитор 55-річний Кирило, зачісує волосся товстим гребінцем. Розповідає про твір, який звучатиме:
— Сьогодні вперше виконають твір "Вінчання". Раніше його вважали втраченим. Диригент Микола Гобдич і я шукали цей твір у різних архівах. У бібліотеці Вернадського, в музеї кіно, театру та музики, що на території Софіївського собору, у Вінниці, де жив Стеценко. Туди його вислали з Києва, він служив там при місцевій церкві.
Каже, що в його родині не зберігся архів із рукописами діда.
— Мій дід не передав свої твори дітям, а лишив їх у нотній бібліотеці в Києві, яку створив. Під час війни чимало рукописів було втрачено.
Додає, що Кирило Стеценко був улюбленим учнем Миколи Лисенка.
— Про нього Лисенко говорив: "Ось хто продовжить після мене мою титанічну працю". Дід зробив оперну реформу. Реформував українську церковну музику. Вона зазвучала не лише старослов"янською, а й українською мовою.
Співак із хору "Київ" Михайло Вангородський, 23 роки, каже, твір виконуватимуть українською.
— Ми довго репетирували всі разом. Крім того, мали завдання поодинці тренуватися вдома перед дзеркалом.
Лунають перші акорди. Артист поспішає на середину храму. Концерт слухають понад 100 людей — переважно жінки та діти. Більшість стоїть, бо стільців бракує. Концерт завершується близько 20.00. Віряни довго аплодують музикантам стоячи.
Коментарі