"Смерть настала в результаті тривалого вживання наркотиків. Вони зробили на організм Мулявіна незворотний і руйнівний вплив", — заявили в Міністерстві внутрішніх справ Білорусі.
Кілька місяців 31-річний Володимир Мулявін сидів у слідчому ізоляторі. Проти нього порушили кримінальну справу за вживання та розповсюдження наркотиків. За це в Білорусі передбачено від п"яти років позбавлення волі.
1998-го Мулявін-молодший уже відсидів 19 місяців за участь у колективній бійці. Сам Володимир стверджував пізніше, що захищав честь своєї дівчини. Тоді він учився на другому курсі Мінської консерваторії. Через ув"язнення так її й не закінчив.
— Він був справжнім музикантом-самородком, — розповідає "ГПУ" близький товариш Володимира 35-річний музикант Сергій Скрипниченко. Коли Мулявіну було 18, він грав на бас-гітарі у рок-групі Сергія "Жиґімонт Ваза".
— До консерваторії Володя вступив без протекції батькових друзів, — продовжує Скрипниченко. — Він був зіркою ще в ансамблі "Перлина", що діяв при ліцеї Мінської консерваторії. Їздили по Європі, аншлаги збирали. Але з "Перлини" пішов. У душі Володимир залишався безвідповідальним підлітком. Потім його покинула дівчина.
Володимир був другою дитиною Мулявіна від першого шлюбу — з артисткою Лідією Кармальською. Лікарі не радили народжувати їй удруге, однак Лідія ризикнула. Але коли повернулася з пологового будинку, чоловік, після 16 років спільного життя, пішов до іншої.
Марина захоронила прах брата в могилі матері
Другий шлюб Мулявіна, з артисткою Світланою Слискою, тривав шість років. Від нього в музиканта залишилися донька Ольга й онук Станіслав.
Третьою дружиною головного "пісняра" стала актриса Світлана Пєнкіна. 1982 року в них народився син Валерій. Пєнкіна виявилася норовливою, капризною жінкою. Подейкують, що саме після шлюбу з нею Мулявін-старший почав прикладатися до чарки.
У травні 2002-го на швидкості 130 км він врізався своїм "мерседесом" у дерево. Лікувався в Московському інституті нейрохірургії імені Бурденка, де й пішов із життя у січні 2003-го.
Поховали його в Мінську на Східному цвинтарі, поряд із могилою письменника Василя Бикова. На похороні Володимир Борткевич, тодішній керівник "Піснярів", пообіцяв узяти Мулявіна-молодшого до ансамблю. Але слова не дотримав. Тільки через рік, коли ВІА очолив В"ячеслав Шарапов, Володимира запросили туди альтистом.
— Він був такий вдячний, навіть "бухати" кинув, — зітхає Скрипниченко. — Як колишнього зека, його нікуди не брали. Але рік тому пішов з гурту через наркотики.
— На прощання ми йому скрипку подарували, — розповідає керівник "Піснярів" В"ячеслав Шарапов. — Він тяжів до класики, та й батько хотів, щоб Володя став скрипалем. Відтоді ми більше не бачилися.
За час праці в ансамблі Мулявін-молодший устиг взяти участь лише в одному великому концерті — присвяченому річниці смерті батька.
До крематорію тіло Володимира привезли у закритій труні. У Білорусі загиблих у виправних закладах віддають рідним у цинкових трунах.
Старша сестра Володимира, 45-річна Марина Мулявіна, розповіла "ГПУ", що 14 листопада вона захоронила прах брата в могилі матері, яка також спочиває на Східному цвинтарі. Бо в могилі Володимира Мулявіна їй не дозволило керівництво цвинтаря. У січні цього року там установили музикантові двометровий пам"ятник з чорного граніту.
У червні Марину звільнили з посади художнього керівника Національного центру музичного мистецтва імені Володимира Мулявіна. Вона має двох синів. 24-річний Павло грає на гітарі в аматорській рок-групі, а 14-річний Іван — школяр.
6 
1
Коментарі