"Українські продюсери половину грошей кладуть собі до кишені"

 

28 червня режисеру  Олегові Фіалку виповнилося 60 років. Він став відомим після фільму "Переходимо до кохання" з Володимиром Конкіним у головній ролі. А фільм "Повернення Баттерфляй" про оперну співачку Соломію Крушельницьку колеги називають геніальним.

— Ходять чутки, що в Україні відроджується кіно, — іронізує Олег Фіалко у столичному Будинку кіно. Там розташована Спілка кінематографістів. Фіалко — заступник голови. — Але я в це не вірю, бо грошей на кіно держава не дає. Доводиться працювати на "тілібаченні". Шукаю спонсорів під 12-серійний фільм "Інерція любові". Головному герою, письменнику — років під 50. Його дружина трохи молодша, в них є діти. Але подружжя ніяк не може пристосуватися одне до одного.

Сценарій Фіалко написав 2005-го з донькою Антоніною, 28 років. Вона працює піар-менеджером у приватній фірмі.

— Ледве її вмовив. Тоня прописала в кількох серіях діалоги молодих. Якби це робив я — вийшло б як у молодих режисерів, які недолуго знімають фільми про Сталіна чи Леніна.

Розмашисто гасить тонку цигарку в порцеляновій попільничці. На руці в режисера виблискує позолочений годинник.

Я був молодий, дурний і патріотично свідомий. Тепер сиджу в серіалах і навіть не мрію про якісне кіно

— Охоче дають гроші лише на кіно про вбивства та зґвалтування. Український продюсер бере гроші на фільм і половину одразу кладе до кишені. А на стрічці нещадно економить. От видно, що це — роль Богдана Ступки. "Нет, — міркує він. — Сильвестровича не возьмем, он очень дорогой". Ступка і справді коштує 10–15 тисяч умовних одиниць за день. Тоді беруть студента з театрального інституту за 100 баксів на день. Або привозить із Москви "зірку", яка жодної фрази сказати не може.

2008-го знімав трисерійний фільм "Садівник" для каналу СТБ.

— Сценарій був поганий, довелося його на ходу виправляти. Посипалося все після здачі картини. У продюсерів буває такий зуд: сам мріяв стати режисером, та не вийшло. Він лізе в уже здану картину і починає виправляти. У "Садівнику" попереставляли епізоди, на півслові обрізали фрази. Хотів фільм заборонити, а потім махнув на все рукою.

Олег Фіалко мріє працювати з продюсером-українцем Владленом Арсеньєвим, який живе в Москві.

— Хотів зняти зі мною стрічку "Закон Бойля-Маріотта". Чотири роки тому просив у Мінкультури 300 тисяч доларів на картину, та йому відмовили. Ну, гаразд, — не дають грошей мені. Але й прекрасним режисерам — Стрембіцькому, Балаяну теж відмовляють. 38 мільйонів доларів, які минулого року виділили на кінематограф, повернули в бюджет. Цьогоріч я навіть заявки не подавав.

Каже, його запрошували працювати у Францію й Німеччину.

— Але я був молодий, дурний і патріотично свідомий. Тепер сиджу в серіалах і навіть не мрію про якісне кіно.

×