— Це моя восьма смерть на сцені, — каже актор Дмитро Рибалевський, 37 років.
Грає Михайла в постановці "Украдене щастя" київського театру ім. Івана Франка. Це їхня перша прем'єра після карантину.
Батьки Анни померли. Дівчина отримує спадок. Її коханий Михайло йде в армію. Брати Анни підробляють лист, що він помер. Виходить заміж за Миколу. За кілька років повертається Михайло. Тепер він жандарм. Підозрює чоловіка Анни у вбивстві. Забирає його в тюрму. Анна і Михайло досі мають почуття. Микола застає коханців разом. Терпить. Починає пиячити і продавати майно. Сусіди його підтримують і радять розібратися. Микола вбиває суперника, за сюжетом.
— Михайло нічого не руйнує. Він забирає те, що йому належить по праву. Руйнувати вже зруйноване — немає сенсу, — продовжує Рибалевський. — Співчуття Миколі? Скоріше одне. Що той слабовільний, безхарактерний. Варіантів вчинити інакше в нього було безліч. Але тиснула думка громади.
Над "Украденим щастям" працювали з листопада, за місяць до прем'єри, у квітні, зупинили репетиції через карантин. У травні повністю переробили виставу, від музики до мотивів героїв і суспільства.
Вперше п'єсу Івана Франка "Украдене щастя" поставив у Києві Гнат Юра 1940 року. Теперішній головний режисер театру Дмитро Богомазов у спектаклі зробив посилання на класику. У фінальному монолозі замість акторів чути фонограму з голосами корифеїв театру Авросія Бучми і Віктора Добровольського.
— Читала "Украдене щастя" у школі. Дивилася серіал Андрія Дончика за мотивами п'єси. Але в театрі цю історію побачила вперше, — каже глядачка 31-річна Юлія Капшученко-Шумейко. — Сподобалося. Сцена в напівтемряві — й це нагнітало той Франковий конфлікт і драму чужого украденого щастя.
Роль Анни виконала Тетяна Міхіна. Миколу втілюють Олександр Печериця та Олександр Ярема.
Наступний показ "Украденого щастя" в театрі Івана Франка запланований на 17 липня.
У залі на 900 місць дозволено 300 глядачів.













Коментарі