Ексклюзиви
Четвер, 21 червня 2007 17:43

У Ступки нема талану водити машину

Автор: фото: Євген КОЛЕСНИК
  Свої акторські нагороди Богдан Ступка тримає в кабінеті в театрі імені Франка. Каже, що отримав багато російських премій, а українські йому не дають
Свої акторські нагороди Богдан Ступка тримає в кабінеті в театрі імені Франка. Каже, що отримав багато російських премій, а українські йому не дають

Актор Богдан Ступка, 65 років, зіграв головну роль у фільмі "Два в одному" режисера Кіри Муратової. Незабаром він з"явиться на українських екранах, але коли саме, актор не знає. Театр імені Франка, яким керує Ступка, зараз поїхав у Севастополь на гастролі.

Ми зустрілися в кабінеті Богдана Сильвестровича в театрі Івана Франка на другому поверсі. В кімнаті — диван, стіл, крісло й сервант із нагородами та книжками. Ступка сидить на дивані й дивиться телевізор. Над столом висить картина "Цілюще дерево" львівського художника, імені якого художній керівник театру не пам"ятає.

Як ваші вистави сприймають на півдні України?

— Не повірите, дуже добре. Коли закінчуємо — благають приїжджати ще і не через два роки, а через рік! А ми туди веземо "Віват, королево!", "Ромео і Джульєтту", "Мартина Борулю", "Пігмаліона". Щоразу — абсолютно новий репертуар. Деякі люди ходять на усі без виключення спектаклі.

Роберта Стуруа в Київ запрошували ви?

— О, так. Але в нього тут друга батьківщина — бо тітка жила в Києві. Викладала в інституті Карпенка-Карого марксистсько-ленінську естетику. В Стуруа тут навіть весільна подорож була. Я запропонував йому поставити у нас комедію — він не відмовився.

А ви не хотіли б знову очолити Міністерство культури?

— Боже сохрани! — зойкає Ступка. — Та що я вам поганого зробив?

Ви хотіли створити телеканал "Культура". І він таки виник, але без вас...

— Так, проте він міг би бути й цікавішим. І хіба він цілий день іде? От якби про культуру цілий день говорили?

У Ступки дзвонить чорний мобільний телефон "Нокія". Він якийсь час розмовляє.

Найбільше моє хобі — виспатися

Яким було ваше дитинство?

— Бомби, трупи, повішені — отаке дитинство. Це був 44-й, мені було три роки, все горіло, навіть трава. Я пам"ятаю ці жахливі речі, бо це найекстремальніша ситуація, яка може бути. Хата наша горіла, я це бачив. Це було, коли звільняли Львів, в Куликові піді Львовом. А от коли щасливе дитинство — нічого не пам"ятаєш.

Ви там буваєте?

— Буваю, у мене там батько похований.

Їздите машиною?

— Ні! Ніколи не сяду за кермо! — переходить на крик Ступка. — І не маю власного авто. Вважаю, що нема талану машину водити. Краще на конях, тільки повільно й трішки риссю. Однак я боюся навіть коней.

Чим захоплюєтеся поза роботою?

— Досі граю в теніс: дуже це люблю, хоча зараз граю менше. Але найбільше моє хобі — виспатися. Бо сплю дуже мало — 4 години на добу.

Займаєтеся вихованням онуків?

— Аякже, ми разом живемо. Бачу їх кожного дня. Єдине, що неприємно, поза межами дому онук розмовляє російською. Я не вважаю, що це нормально.

У вас скоро день народження. Як святкуватимете?

— З мамою. Їй буде 95 років. Та я майже всі дні народження святкував із мамою — це ж найближча людина. А взагалі подарунки на це свято — не головне. Головне — увага. Сам дарую переважно квіти й книжки.

А де відпочиваєте?

— Зазвичай у Криму: в Балаклаві, Алушті. А у Києві — в Конча-Заспі.

Прошу Богдана Сильвестровича показати нагороди. Ступка підходить до серванта.

— Це "Ніка". От візьми потримай! — каже актор. — Еге ж, важка? А оце "баранчик" — ще одна російська премія. Усі російські — наші мені премій не дають.

Роль Бульби в українському фільмі теж не дали?

— Так, в Україні якась дивна тенденція. Наче в нас немає своїх акторів. Мене люблять в Росії, а Україні — що ж, я не потрібен?

Кажуть, на зйомках російського "Тараса Бульби" ви знепритомніли?

— Ні, не було такого. Це ви, журналісти, любите щось вигадувати й брехати, щоб матеріал вийшов цікавішим. Хоча на зйомках там було дуже важко, — зізнається Ступка. — У кольчузі по такій спеці...

Про подробиці зйомок в останніх стрічках — Кіри Муратової "Два в одному" й "Тарасі Бульбі" Володимира Бортка Ступка розповідає неохоче. Кидає лише:

— Усе було добре, добре...

Виходимо з кабінету. Богдан Сильвестрович прощається, зачиняє двері кабінету. До виходу не проводить.

1941, 27 серпня — Богдан Ступка народився у місті Куликові Львівської області в сім"ї артиста хору та домогосподарки
1961 — закінчив Київський інститут театрального мистецтва ім. Карпенка-Карого
1967 — народився син Остап
1978 — залишив Львівський драматичний театр ім. Марії Заньковецької, почав працювати у Київському театрі ім. Івана Франка
1980 — отримав звання заслуженого артиста України
1999–2001 — міністр культури і мистецтв України
2001 — став художнім керівником Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка
2005 — отримав найпрестижнішу російську премію "Ніка" за кращу роль у фільмі "Водій для Віри"

Зараз ви читаєте новину «У Ступки нема талану водити машину». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода