Дві нові книжки про митрополита Андрея Шептицького створили у Львові. Енциклопедія для дітей "Шептицький від А до Я" вийде у вересні у "Видавництві Старого Лева". Фотоальбом "Блажен той муж" від "Манускрипт-Львів" уже є у книгарнях.
Дитячу книгу побудували як абетку. На кожну літеру йде історія про митрополита або важливі для нього місця, міста, поняття, спогади, імена. На Є — "євреї", на Ж — "жарт", на І — "ікона". Йдеться про родичів, маєтки, місця, де митрополит служив і подорожував.
— Шептицький описаний не лише як церковний діяч. Але як інтелектуал, батько для всіх, до якого тягнулися діти, жартівник, благодійник, — говорить директор видавництва Мар'яна Савка, 42 роки. — Автори працювали з архівними матеріалами, читали спогади Софії Шептицької про побут їхньої родини, відтворювали моду тих років. Художники їздили в родинне село Прилбичі (Яворівського району на Львівщині. — "ГПУ"). У село Вишню (Городоцького району на Львівщині. — "ГПУ"), звідки походила мати митрополита Софія, до Добромиля в монастир Онуфрія, де Роман Шептицький висвятився на монаха і отримав ім'я Андрей. Оскільки книга — дитяча, ми показали: велика людина починається з дитинства і з родини.
Абетка розрахована на дітей 7–10 років, містить 72 сторінки і тверду палітурку. Автори — журналістка Галина Терещук і письменниця Оксана Думанська. Оформила творча майстерня "Аґрафка". Більшість кольорів узяли з палітри класичних ікон. У книзі — багато суниць, бо митрополит і його мати дуже любили ці ягоди.
Для книжки "Блажен той муж" автор і директор видавництва Петро Мелень, 63 роки, зібрав у музеях та архівах понад 300 світлин. Прадід Петра Меленя Андрій 1906 року був серед паломників, які разом з Андреєм Шептицьким відвідали Святу Землю. Видавця зацікавило, як на початку ХХ століття вдалося організувати прощу за участі понад півтисячі осіб. Тому почав досліджувати.
— Мене дуже вразило, що граф став монахом. Адже він був дуже багатою людиною. За теперішніми мірками, мільярдером, — говорить Петро Андрійович. — Митрополит 8-річним спонукав своїх братів молитися на вервиці і сам засинав із нею в руках. 9-річним відмовлявся їсти солодощі, бо вважав, що цим спокутує гріхи. На початку книжка дитяча. Сторінки, де йдеться про чернече життя, зробили білими і сірими кольорами. Книга закінчується тяжкими повоєнними часами. Наприкінці — портрет Шептицького. Не хотілося на останній сторінці бачити фотографію з похорону. Тексту в книжці небагато.
В альбомі є листи сиріт до митрополита, де діти називають його "таточком". А також лист митрополита до Гітлера 1942 року. Виступав проти винищування євреїв. Його подано в оригіналі — німецькою і російською мовами.













Коментарі