У листопаді книговидавці відвідали Францію за програмою "Більше країн — більше книжок". Проект очолила директор видавництва "Кальварія" Анетта Антоненко, 49 років.
— Французи люблять товсті романи з цікавим сюжетом. У Франції із сучасної прози видали тільки Андрія Куркова, Марину та Сергія Дяченків, Любка Дереша і Юрія Андруховича. У цій країні депресивна література. На їхньому ринку 60 відсотків становлять перекладні книжки.
Як стати модним письменником у Європі?
— Треба бути не схожим на інших. Нам удалося зацікавити французів романом "Теми для медитації" Леоніда Кононовича і творами Марії Матіос. Вони дали книжки своїм експертам. Їх розглядатимуть півроку. Якщо із трьох відгуків два позитивні, — видадуть. Потім доберуть перекладачів. До появи книжки минає два з половиною роки. У романі Кононовича є трохи історії, у Матіос — нерви. Обоє мають перепади настроїв. Це зможе зацікавити французів. Національна ідентичність і народна екзотика їм ні до чого. Вони люблять хороше життя, гарно поїсти й щоб над Парижем було світле небо. Французи хочуть сучасної європейської літератури.
Хто у Франції зацікавився українцями?
— Кононович лежить у найбільшому французькому видавництві "Ґаллімар". Там видавали все, що могли написати у Франції — від Франсуа Рабле до Жана-Поля Сартра. Кажуть: "Що добре для "Ґаллімара", те добре для Франції". Тамтешні видавництва стартують накладом від трьох-п'яти тисяч. Дереша видали 5 тисяч примірників. Тиражі Куркова набагато більші.
Чому критикують українські стенди на міжнародних книжкових виставках?
— Бо видавців не запрошують брати участь. Зараз думають, чи їхати до Німеччини на величезний Лейпцизький ярмарок. За стенд 15 квадратних метрів треба заплатити 40 тисяч гривень. Невже у бюджеті не знайдеться такої суми? На Франкфуртську виставку у жовтні держава витратила 150 тисяч гривень. Я бачила той стенд. Він найбільше витягує на 70 тисяч. Стояли жахливі книжки, які повитягували з коробок у держкомітеті. Там не було жодної людини, яка говорить англійською.
"Успіх українців державі не потрібен"
— Колись були в Європі популярні латиноамериканські автори, потім балканські, — говорить письменник Андрій Курков, 50 років. Цього року він заплатив із закордонних гонорарів 100 тис. грн податків. — Зараз ніша вільна. Якщо західні видавці побачать, що ми хочемо її зайняти і рухаємося, охоче підтримають. У Росії вважають, що письменник мусить приносити своїм успіхом славу державі. Успіх українців державі не потрібен. Якщо у письменника немає характеру самому поїхати на Захід, ніхто про нього не дізнається. Писати хороші книжки мало.
3 
1
Коментарі