З 33-річним киянином Іззєтом Аблязовим, кримськотатарським реггі-музикантом, ми зустрілися у його приватному будиночку на Сирці. Іззєт сидить на ліжку у просторій вітальні й курить. Він рідко встає — ще в березні минулого року у Сімферополі музикант потрапив у автомобільну аварію і отримав переломи ніг.
Другий альбом Аблязова "Reggalia" складається переважно з реггі-обробок кримськотатарських народних пісень. Його він записував, сидячи у візку. До студії його заносив на руках батько, 58-річний Валерій Іззєтович — директор музичного проекту.
Аблязов глибоко затягується цигаркою.
— Усе, що я слухаю або граю, схоже на реггі. Може, тому що найхарактерніша риса цього стилю — щирість, — розмірковує він.— Це притаманно й кримським татарам. Напевно, це якось пов"язано з їхньою історичною долею. У XX сторіччі музика була єдиним носієм культури цього народу. Наше мистецтво дуже емоційне — як і реггі.
А ще Іззєт захоплюється африканською музикою.
— Адже там теж мусульмани, суфії, — каже він. — На жаль, африканські музиканти у нас майже невідомі, але це, повірте, майстри найвищого ґатунку!
Аблязов — татарин лише на чверть.
— Інші три чверті належать українцям, росіянам і фінам, — сміється він. — Але я ідентифікував себе із татарами. І добре почуваюся у цій етнічній ніші. До речі, кримські татари поліетнічні: в наших жилах тече кров різних народів, які свого часу населяли Крим.
Я купував у татар їжу, жив у них, записував їхні пісні
Іслам Іззєт прийняв у 31 рік.
— Я був хрещений, але у християнстві не зміг знайти відповіді на багато запитань: що є Бог, що є пророк, що є людина, — пояснює він. — Іслам дав мені вичерпну відповідь на ці питання.
Татарську мову він вивчив сам. Спочатку — з підручників.
— Потім їздив до Криму, купував у татар їжу, жив у них, записував їхні пісні, — розповідає музикант.— Татари виправляли мої мовні огріхи.
Цікаво, що в гурті "Іззєт" грають не лише кримські татари, а й українці та росіяни.
— Зацікавити хлопців цією музикою і дечого їх навчити — це було моє завдання, — не без гордості каже він.
Музикант вважає, що невдалих виступів гурту за два роки його існування не було.
— Ми лише раз виступали перед кримськими татарами. Прийом був непоганий, але... холодний. Люди були ошелешені і не знали, як до цього ставитися. Зате мою музику позитивно оцінює кримськотатарська еліта, — хвалиться він.
— А як сприймають вас українці?
— Звичайні українці або нічого не знають про кримських татар, або мають про них викривлене уявлення. Коли нас оголошують — в Донецьку чи Білгороді-Дністровському — можна почути вигуки "фу". А в Західній Україні, навпаки, зустрічають тепло. Там цінують те, що ми піднімаємо своє, а не підлаштовуємося під смаки загалу, і не женемо російську попсу, — на останніх словах Іззєт кривиться.
Прощаючись, він каже, що свою місію вбачає у тому, щоб повернути кримським татарам ту повагу, якої вони гідні. Та й "іззєт" в перекладі з кримськотатарської означає "повага".
5 
1
Коментарі