12 фунтів стерлінгів — 149 грн коштує квиток на виставу "Хто хоче вбити Юлію Тимошенко?". Прем'єра відбулася на Міжнародному театральному фестивалі у шотландському Единбурзі. Поставив спектакль хорватський режисер Яков Седлар, 60 років. Торік він зняв документальну стрічку про ув'язнення української екс-прем'єра. Згодом написав про це п'єсу.
Дія відбувається в тюремній камері Юлії Тимошенко. До неї підсаджують провінційну повію 22-річну Ліну. Вона — однолітка незалежності України. Її звинуватили у вбивстві сутенера. Юлія Володимирівна добре до неї ставиться, втішає і захищає.
— Показали правду про життя моєї мами. Режим може зупинити пресу, але йому не під силу зупинити мистецтво, — каже після вистави донька Юлії Володимирівни — Євгенія Тимошенко. Вона приїхала на прем'єру до Шотландії.
Продюсер і виконавиця головної ролі у спектаклі 46-річна Інес Вурт. Хорватська акторка багато років живе у США. В Лос-Анджелесі грає у моновиставах. Найпопулярніша — "Скучила за комунізмом" про дитинство актриси у соціалістичній Югославії. Готуючись до ролі Тимошенко, Інес Вурт переглянула документальну стрічку режисера спектаклю.
— Мене вразила переповнена задушлива зала суду, де вели засідання, — говорить акторка. — Виявилося, хотіли створити невимовно важкі умови для захисника Тимошенко. До того ж він мав за два дні прочитати 500 сторінок обвинувачення. Таку мафію колишнього комуністичного режиму я бачила у Хорватії за часів Тіто. Юля — приваблива, вишукана. Вона не така селянка, як вони. Тому мужики її й посадили.
Після прем'єри європейська преса порівнювала образ Юлії Тимошенко з Жанною д'Арк. Про гру Інес Вурт критики написали, що екс-прем'єр у її виконанні "позбавлена плоті та крові". Також: "Нам потрібні недоліки і дефекти, щоб зрозуміти героя. Замість політичної пропаганди у постановку слід було б додати сердечності".
— Європейський театр, на відміну від нашого, — сучасний. Він соціальніший, — розповідає київський драматург Наталія Ворожбит, 38 років. — Особливо охоче британці обговорюють життя в неблагополучних країнах. Сходили на постановку про негаразди в іншій частині світу й мають відчуття, що вони розділили чужі проблеми. Постать Тимошенко цікава. Мало якого українського політика знають за кордоном. Саме такі, як Юлія Володимирівна, створюють міфічні сюжети. У цих історичних персонажів — театральні долі. Про них гріх не писати драми. Навіть у Росії театр відразу реагує на проблеми в суспільстві. Знаходить спонсорів, вибиває гранти в Міністерстві культури. В Україні театр ніхто не сприймає як відбиття сучасності. У нас країна ханжів у цьому плані. Часто кажуть: "Це не цікаво, театр має займатися високим мистецтвом". А це високе — зазвичай пошлятина якась.
У Единбурзі годинна вистава збирала повні зали. Її творці планують гастролювати.
— Маємо домовленості про показ у Канаді, Штатах і Хорватії. Сподіваємося, покажемо його і в Києві, коли в першому ряду сидітиме Юлія Тимошенко, — говорить Яков Седлар.
3 
35413
Коментарі
7