— Пів року писали сценарій, за місяць зняли. Треба було встигнути, доки жито не впаде, — каже режисер Тарас ТКАЧЕНКО, 46 років. Розповідає про роботу над серіалом "Хазяїн". Класичний сюжет п'єси Івана Карпенко-Карого перенесли в наш час.
Власник агрофірми Терентій Пузир залякує та підкуповує односельчан, бо прагне зберегти вплив і примножити статки. Не помічає, що оточив себе такими ж безпринципними людьми, які в будь-який момент готові зрадити. Дочка Пузиря Соня повертається з навчання в американському Гарварді. З'ясовує, що її батько — корупціонер. Наважується на конфлікт, щоб відновити справедливість у селі. Також не приймає нареченого, якого для неї обрали без її згоди, за сюжетом.
— Коли фермери побачили біля свого поля купу незнайомих людей, побігли до нас із дубельтівками, — продовжує Ткаченко. — З'ясували, що ми не рейдери, й почали сприяти зйомкам. Надали офіс, сільськогосподарську техніку. Бюджет ми мали невеликий. Дорогі машини в кадрі нам теж позичили в автосалоні. Здували з них пилюку щодня, боялися найдрібніших подряпин.
Зйомки відбувалися в селі Погреби Васильківського району на Київщині у вересні торік. Завершили озвучування чотирисерійної стрічки в ніч на 24 лютого.
— "Хазяїн" — найцікавіша п'єса Карпенка-Карого, хоча й недописана, — каже авторка серіалу 63-річна Валентина Руденко. — Терентій Пузир — не плоский персонаж, складений із протиріч. У чомусь смішний, у чомусь викликає жаль. При всій брутальності, щемливий та одинокий. У п'єсі — це сатиричний образ. Іван Карпович вважав глитаями таких великих підприємців, як Ханенки, Харитоненки й Терещенки. Але люди, які розробили аграрну концепцію України як держави під час першої індустріалізації початку XX століття, не заслуговували висміювання. Ми посилили риси Пузиря — людина не може бути погана чи хороша. Він у нас і добрий, і злий, і агресивний, і беззахисний.
Колись був комсомольцем або секретарем райкому. Одружився з донькою голови коопспілки й отримав капітал у спадок. Дружина навіть каже йому: "Не забувай, що ти розпоряджаєшся коштами моєї сім'ї". У самого Пузиря не було фінансових можливостей, спочатку він багато працював. Потім прийшли гроші, й він втратив берег. Почалося: цей не подобається, того побили, а того прибили. До такої міри закріпачив усіх, що люди не бачать варіантів для себе, окрім, як йому віддавати землю в оренду за мізерні гроші. Але в серіалі показуємо відхід від таких правил життя в українському суспільстві.
Терентія Пузиря сценаристка називає збірним образом.
— Я багато знаю таких людей. Не говорю про якихось великих постатей, бо олігарх — це той, у кого, окрім господарства і статків, є медійний ресурс. У нас серед аграріїв таких немає. При тому, що серед них вже є люди з мільярдними рахунками. В образі Пузиря поєднали різні риси сучасних українських крупних господарників, у яких моральний облік часто затьмарений вчинками тотальної корупції й агресії.
Головну роль виконав 65-річний Богдан Бенюк.
— Він — видатний актор. Це його перша велика роль на телебаченні. Хотілося, щоб зайшов у кожну хату із серйозним, монументальним образом.
Ольга Сумська — моя давнішня любов. Продавщиця сільського магазину Тамара — це інша фарба, ніж зазвичай грає актриса. У неї була прекрасна Роксолана, але давно. Хотілося, щоб виконала характерну роль, таку українську жінку, яких у наших селах, селищах, райцентрах — море. Гарно виглядає, добре вдягнена, на слово бритва, й душа в неї болить за українську землю.
54-річний Віктор Жданов зіграв головного конкурента Пузиря — Івана Зозулю.
— Майбутнє за такими чесними землевласниками, як він. Працює з ранку до вечора, але має ще небагато ґрунту. Живе за принципом: "Сьогодні я обробляю 15 гектарів, завтра в мене 20, післязавтра 30. Моє життя змінюється від того, наскільки більше я можу вкласти зусиль". Каже землякам: "Давайте мені паї. Я у вас орендуватиму й більше платитиму". Його запитують: "Так у тебе якісь 100 гектарів. Із чого ти нам платитимеш, і де ми в тебе працюватимемо?" А він відповідає: "Нічого, давайте це перетерпимо, але далі будемо самі хазяями й управлятимемо цим життям".
Події стрічки відбуваються 2021 року.
— Ще немає повномасштабної війни. Контекст відчутний: впроваджена децентралізація і йдеться про вибори голови ОТГ, а також обговорюється земельна реформа. Минуло 100 років, а ми все говоримо про землю та її надважливість, бо це одна з головних цінностей для українців.
У першій серії відчувається відлуння війни на Донбасі.
— Сільський голова Золотницький просить головного героя профінансувати будівництво пам'ятника Сковороді. Пузир відповідає: "Нащо мені Сковорода? Хіба що млинці жарити". А той каже: "Ти оце ржеш тут над оцим усім, а от на Донбасі теж ржали — будували стадіони, всякі нічні клуби — подивися, чим діло закінчилося". Такі паралелі нам здавалися важливими.
Бюджет "Хазяїна" — 12 млн грн. Серіал вийшов на онлайн-платформі "Київстар ТБ". Через війну не може бути показаний в ефірі телеканалу "1+1", на замовлення якого робився. Транслюватимуть після перемоги.
"Газету по-українськи" можна передплатити онлайн на сайті Укрпошти за "ковідну тисячу"
3 
1
Коментарі