Цього тижня в римському видавництві "Вієлла" вийшла книжка "Зоря на ім'я Полин: пам'ятаючи Чорнобиль". У ній надруковано праці італійських та українських дослідників, вірші поетеси Ліни Костенко та її кіносценарій "Чорнобиль: Тризна". Вірші українською та італійською мовами.
Одну зі статей написала професор Римського університету "Ла Сап'єнца" Оксана Пахльовська. Вона — донька поетеси Ліни Костенко, опікувалася виданням книжки.
— Її повністю профінансувала італійська сторона, — розповідає 54-річна Оксана Пахльовська. — У світі виходить мало книг, дотичних до України. В Італії живуть майже 700 тисяч українців, тому там це велика подія.
81-річна Ліна Костенко прийшла на презентацію. 20 років вона їздить у експедиції до Чорнобиля.
— У зоні є села, де рівень радіації такий, як і в Києві. А є місця, де вона зашкалює. Відчуваю, бо від радіації починаю кашляти. Вийдемо на благополучне місце, і кашель минає. Узимку знайшли в одному селі стару хату. Через вибиті вікна й двері туди намело повно снігу. Розгребла той сніг із долівки, а там повно фотографій.
В експедиції беру два диктофони. На один записую свої думки, на другий — розмови з людьми. Раніше мій чоловік (покійний Василь Цвіркунов. — "ГПУ") дивувався. Я сиділа в кімнаті сама, а звідти лунало кілька голосів. Він заходив, а я сиджу за столом і слухаю свої записи.
Поетесу в експедиціях супроводжує міліціонер Іван.
— Хтось йому сказав, щоб він мене оберігав. То він скрізь мене під руку водить. Якось побачили сліди від кабанів, каже: "Не дай Бог нападуть на нас. Я пістолетом у нього стрельну, але ж у нього щетина така, що куля відрекошетить".
3 
1
Коментарі
1