Мініатюру "Вмираючий лебідь" станцювала грузинська балерина Ніно Ананіашвілі на відкритті 18-го фестивалю "Зірки світового балету". Він розпочався 1 жовтня в Донецькому театрі опери та балету.
Зустрічаємося з танцівницею в холі готелю "Атлас" 2 жовтня. На 48-річній балерині білий гольф, чорні штани, піджак і туфлі.
— Я вважаю чорний колір святковим, — усміхається Ніно Гедеванівна. Балерина опускає в крісло чорну сумочку "Шанель" із ручкою у вигляді ланцюжка. Скромна на око річ коштує $4100.
Глядача ви вразили класикою. А як ставитеся до сучасного балету?
— Зараз багато акробатики в балеті — це видовище. Але класика на іншому рівні. Артисти у віці технічно не дотягують класику, а от модерн — це свобода. В юності можна робити все, чого вчать. Зате я володію сценою. І навіть якщо впаду, то підведуся і нічого страшного не станеться.
Ніно розмовляє російською без акценту. Замовляє зелений чай, але не п'є його.
18 років тому на перших "Зірках світового балету" ви підтримали фестиваль і приїхали до Донецька. Продовжуєте танцювати для душі?
— Принаймні за танець у своєму театрі імені Паліашвілі я грошей не отримую. Маю тільки зарплату керівника. Вадим Писарєв (художній керівник Донецької опери, проводить фестиваль. — "ГПУ") з Інною Дорофєєвою (його дружина, екс-балерина. — "ГПУ") також їздив до Тбілісі в скрутні 1990-ті. Щоби підтримати театр, я запрошувала їх на гала-фестиваль. У Грузії, якщо у твого сусіда неприємність, ти йдеш і вирішуєш його проблему. Це норма.
Чому Саакашвілі попросив вас очолити державний балет Грузії?
— У січні 2004-го приїхала на інавгурацію Саакашвілі й ми познайомилися. Працювала в Америці, коли пролунав дзвінок: "Ніно, я розумію, ви потрібні скрізь, але не кажіть "ні". Що я повинен зробити, щоб ви повернулися?". Так переконливо говорив, що мені ніяково було відмовити. Я навіть не сказала — зробіть мені спочатку опалення, світло, а вже тоді я прийду. Він зрадів: "30 серпня ми вас представимо". Увечері сказав, уранці зробив. Я думала, ніхто не прийде, але був повний зал. Сказала артистам: "Ви мене тепер розлюбите, бо директорів скрізь не люблять". Запрошувала іноземців: приїжджайте ставити балет. А мені відповідали: "Та ви що, у вас же там війна". І все-таки кожні два-три місяці у нас була прем'єра. Зараз моя трупа розуміє англійську без перекладача.
Президент буває в театрі?
— Приходить на прем'єри, знається на театральному житті, й то не тільки в Грузії. Кажуть, він мій шанувальник. Буває, дзвонить пізно: "Ніно, привіт! Чому не спиш?". Відповідаю: "Ну ви ж зателефонували". Я люблю поспати — лягаю о першій, встаю о дев'ятій. Але тепер вставатиму о 7.30, дочка пішла до школи.
Вона займатиметься балетом?
— Каже: "Хочу бути балериною, тільки мамі не кажіть". А мені: "Дивись, мамо, який у мене високий підйом". Це дуже важка професія, тому я хотіла би бачити її лікарем. Але знаєте, як зараз діти — за комп'ютером сидять, згорбившись, — показує, як сутулиться донька. — От аби такого не було, думаю віддати її на балет.
У Грузії змінилося ставлення до України після обрання Януковича?
— Анітрохи. 18 років знаю Людмилу Янукович. Ми у Вадима Писарєва сиділи за одним столом не раз — і з нею, і з її чоловіком. Про Людмилу я маю дуже теплі враження. Мій чоловік передавав їй привіт. Віктор Федорович теж справив на мене враження при знайомстві 18 років тому. Видався чоловіком з великою енергетикою. Думаю, якщо він дружить із Вадимом, то має інтерес до театру.
Чоловік працює міністром
Ніно Ананіашвілі керує державним балетом Грузії з 2004-го. Доти працювала у Большому театрі Москви, гастролювала світом. Чоловік — Григол Вашадзе, міністр закордонних справ Грузії. Мають 5-річну дочку. 2006-го Ананіашвілі з Віктором Ющенком похрестила меншого сина грузинського президента — Ніколоза. Три роки тому повернулася на сцену після дворічної перерви, пов'язаної з пологами.
1 
1
Коментарі