— ТІЛЬКИ якщо це буде неминуче. Або дуже потрібно комусь, крім мене, — сказав він "ГПУ". — Фільми забирають багато часу. Тому я цю роботу ненавиджу. Прокидаюся з думкою: "Знову на зйомки..." Я став популярним. Але моя слава мене злить і засмучує.
32-річний росіянин Іван Вирипаєв цього року отримав "Малого золотого Лева" на Венеціанському кінофестивалі в Італії за фільм "Ейфорія". У стрічці є кадр, де вбивають корову. Падає вона дуже натурально. Цікавлюся, чи було вбивство.
— Що ви! — заперечує. — Тварину приспав професійний ветеринар. Вона пролежала годину, а потім встала і пішла. За цей час ми зняли чотири кадри.
В "Ейфорії" знялася дружина режисера, донська козачка, актриса Поліна Агурєєва.
Працювати з дружиною приємно? — цікавлюся.
— Я знімав не дружину, а одну з найкращих російських акторок, — заперечує. — У нас в країні не кожен може похвалитися таким щастям.
Чим тепер будете займатися?
— У Москві я відкрив театр "Практика" на 96 місць. Там завжди аншлаг. Для мого самолюбства цього вистачає.
Говоримо про п"єсу Вирипаєва "Валентинів день". Це продовження п"єси радянського драматурга Михайла Рощина "Валентин і Валентина". Вистава зараз іде в київському Театрі російської драми, на малій сцені.
— Мені ця п"єса не подобається, — зізнається. — Шкодую, що написав її. Але це моя "дитина". Хоча й виродок. Вона буде зі мною все життя.
2005-го видавництво "Час" друкує першу книгу Івана Вирипаєва "13 текстов, написанных осенью". Ця п"єса увійшла до неї.
У Вирипаєва та Поліни Агурєєвої у січні цього року народився син Петря. Іван має ще 12-річного сина Гену від першого шлюбу.
— Поки ми з Поліною працювали над "Ейфорією", з малим Петром сиділи Полінині батьки. Вони наші найближчі друзі і соратники. Але вправніше за всіх виховує сина дружина. Вона ідеальна мати.
Зараз Вирипаєв живе в Москві. А народився він у російському місті Іркутську. Студентом працював у Магаданському театрі.
— Часто доводиться в Іркутськ літати. Цілих п"ять годин, — розповідає, — а я дуже боюся літаків. Особливо, коли думаю, що літак веде якась чужа людина. Ще дуже боюся змій. Просто якась фобія.
Пригадує своє дитинство.
— У батьків була дача під Іркутськом, прямо в тайзі. Якось на наш город заблукав ведмідь. Я саме грався з іграшковою рушницею, і вистрелив у нього. Дякувати Богу, батько був поруч. Він поцілив тварину зі справжньої двостволки.
1 
1
Коментарі