Із 23 лютого у всеукраїнському прокаті показують перший іноземний фільм про Голодомор "Гіркі жнива". $20 млн на його виробництво дав канадський бізнесмен 63-річний Ян Ігнатович.
На суботньому сеансі в столичному кінотеатрі "Київ" заповнено три чверті залу.
— Знімали за Януковича. Дивно, що канадцям не заважали робити картину на важливу для українців тему, — говорить програміст Сергій Ріпа, 29 років. — Іноземцям напевно сподобається фільм. Є спецефекти, мелодраматична лінія кохання, історичне тло. За кордоном майже нічого не знають про трагедію українців. Фільм стане поштовхом дізнатися більше.
За сюжетом картини восени 1932-го в Смілі на Черкащині каральні загони НКВС забирають продукти. Батька головного героя художника Юрія повісили НКВСівці. Чоловік приєднується до збройного повстання проти радянської влади. Його наречена Наталка організовує жіночий бунт.
Прообразом головної героїні стала матір режисера Джорджа Менделюка. Рятуючись від голоду, вона дійшла пішки з Харкова до Львова.
Головні ролі зіграли англійка 26-річна Саманта Баркс і канадець Макс Айронс, 31 рік. В епізодах знялися актори Київського театру ім. Франка Олександр Печериця й Остап Ступка. Невелику роль у фільмі мав Герой Небесної сотні Григорій Матяш із Прилук Чернігівської області.
— Емоційно стрічку було важче сприймати, ніж "Голод-33" Олеся Янчука. Можливо тому, що цей знято за голлівудськими стандартами. А там знають, як впливати на глядача, — каже журналістка Вікторія Довгань, 26 років. — Моя бабуся розповідала, як їли лободу з молоком. Бо залишилася одна корова на село. В кого організм це не сприймав, були приречені. Батько розповідав, як діда розкуркулювали. Підкинули зброю. Звинуватили в підготовці замаху на голову колгоспу. Хотіли відправити до Сибіру. Втік на шахти Донбасу.
У львівському "Кінопалаці" на "Гіркі жнива" зал заповнений на 70%. Серед глядачів переважно студенти. Старших людей близько десятка.
— Не можу сказати, що фільм викликав у мене неймовірні враження. Але те, що почала ще більше не любити москалів — факт, — каже після фільму 25-річна Катерини Лисичак.
— Якщо знімали канадці, то мало бути щось гідне. На екрані — поля соняшників і пшениці перетворюються на спустошену землю, яскраві національні строї на сіре й обідране лахміття, — розповідає Галина Батюк, 63 роки. — А той чорнявий Микола дійсно дурень, як то можна бути патріотом України та комуністом одночасно?
У Полтаві "Гіркі жнива" показують у кінотеатрі "Мультиплекс". На сеанс о 19:10 повна зала. В передніх рядах сидять кілька літніх пар.
— Діду, а там точно не будуть людей їсти? Бо мама сказала, щоб я таке не дивився. Може, краще на "Бетмена" мене зводиш або на фільм про собаку, — каже Андрій, 14 років. Його та брата 12-річного Костянтина на фільм про Голодомор привів Анатолій Лимар, 61 рік. Він у камуфляжі та берцях.
— Наших треба підтримувати скрізь. Я сам постійно вожу допомогу в АТО. Ви маєте вчитися поважати свою історію, — говорить Анатолій онукам.
Студенти ПТУ прийшли з викладачкою української мови 53-річною Анною Волощук. Сама заплатила за квитки.
— Якщо з десяти студентів хоч один зрозуміє фільм — буду рада. Історія циклічна й боюся, що нас нічому не вчить. Можемо все втратити не через ворога, а через чвари між собою, — каже Анна.
Протягом фільму в залі повна тиша. Жінки схлипують, коли головного героя кохана проводжає до Києва. Під час двобою комісара з повстанцями в церкві один глядач не витримав і крикнув: "Рубони ж, діду, його шаблюкою!"
Після сеансу всі тихо виходять із залу. Тільки біля гардеробу починають обговорювати фільм.
— А вони вижили чи втопилися? Бо я нічого не зрозуміла з кінцівки, — запитує свого супутника дівчина з хустиною на плечах. — Очікувала, що буде страшно. А тут історія кохання. Після перегляду стала краще розуміти ситуацію на Донбасі й не хочу, щоб ця біда прийшла в Полтаву. Маю бажання якось допомогти хлопцям, які нас захищають.
У Черкаському кінотеатрі "Україна" на "Гіркі жнива" прийшли 20 чоловік.
— Це перша стрічка, де правильно зображені українці. Показали нашу силу в боротьбі з совєтськими виродками. Що ми не сопливі боягузи, які мовчки вмирали з голоду, — говорить 24-річна Марія Голуб після сеансу. — Дізналася, що 1933-го відбувалися сотні повстань. Треба відпустити образи нещасних і замучених українців із простягнутою рукою.
У Вінниці в кінотеатр ім. Коцюбинського на "Гіркі жнива" приходять дев'ять глядачів.
Молода пара купує попкорн і кока-колу.
Протягом фільму дівчина здригається від пострілів.
— Нерви й так підшалюють. А тут від кожного вибуху шарахалася, як на Майдані. Сподобалося, що між Наталкою та Юрчиком не було фальші. Ті, хто недоїдали, виглядали як реально голодуючі. А не як Надька Савченко.
Стрічку "Гіркі жнива" покажуть у 45 країнах.
4 
1
Коментарі