— Можу раз побачити якусь дівчину і запам'ятати на все життя. У ній така глибина часу, образу, а вона навіть не знає про це. Пройде собі, а я використаю її образ у малюнку, — каже 57-річний художник Микола Муравський. 12 квітня у столичній галереї "Триптих" показали його графіку і скульптури Олексія Владимирова. Роботи об'єднали у проекті "Наші".
— Зустрів дівчину в парку, коли вона вигулювала собаку. У неї було чудернацько закручене фантастичне довге волосся. Побачив тільки її профіль і вона залишилася в моїй пам'яті назавжди, — Микола Муравський веде до своєї роботи в кутку зали. Зобразив на ній дівчину в довгій сукні біля пальми.
Художник живе в Ялті. Привіз до столиці два десятки робіт класичної графіки. На них намалював оголених жінок із пишними формами, портрети дітей.
— Ця серія називається "Перетворення", — показує на зображення голівок двох кучерявих хлопчиків. — Вони співають. Один дуже старається, а інший щось тихо про себе. Для нього важлива внутрішня мелодія. Але все одно вони виконують одну пісню.
— Щоб оцінити ці роботи, треба мати смак. А смак сьогодні — це велика гідність, — каже на відкритті виставки музикант Олег Скрипка, 48 років. — З галереєю "Триптих" маємо глобальний проект — об'єднати узвіз фестивалем "Монмартр на Андріївському узвозі". На День Києва два дні тут куштуватимемо французьку музику і мистецтво.
Посеред залу стоять скульптури Олексія Владимирова. Жіночі фігури висічені з білого вапняку й мармуру.
— Зараз в Україні одиниці скульпторів так відчувають камінь, як Олексій, — каже мистецтвознавець Олеся Авраменко, 53 роки. — Колись у Гурзуфі разом із ним зробили скульптурний і живописний пленер (праця групи художників просто неба. — ГПУ). Скульптори подарували свої роботи місту — залишили скульптури на набережній. Вандали їх порозбивали й поскидали. Робота Олексія "Народження Венери" залишилася стояти.
Через реставрацію Андріївського узвозу галерея "Триптих" понад рік була зачинена. За цей час її відремонтували. Відтепер тут обіцяють частіше проводити виставки, лекції та кінопокази.
— Приємно, що новий формат галереї починається з великих професіоналів, — продовжує Олеся Авраменко. — Бо сучасне мистецтво нагадує птаху, яка тріпочеться в клітці, що несеться у швидкісному лайнері. Але воно не може достукатися до сердець. Щоб його почули, воно кричить. А крик рідко буває співом чи красивою мелодією.
Проект "Наші" можна побачити до 2 травня.
3 
1
Коментарі