20 та 22 травня на Каннському фестивалі український фільм "Оранжлав" ("Помаранчеве кохання") покажуть дистриб"юторам із 160 країн. Але в конкурсній програмі його не буде: стрічку не встигли підготувати технічно.
— Ми збилися з графіка, — каже російською продюсер Володимир Хорунжий, 56 років. — Плівку проявляли у Варшаві, у цифру переводили теж там, а ще — у Празі. Деякі операції робили в Москві, а музику писали в Лос-Анджелесі. Тим часом компанія, яка монтувала звук, розкололася навпіл і тепер воює, як Монтеккі та Капулетті. Ми не знали, що робити, — розводить руками продюсер. — Адже за якістю цей фільм має бути не гірший за "Титанік".
Поруч з ним — режисер і співсценарист Алан Бадоєв, 24 роки. На ньому чорна сорочка і смугаста трикотажна краватка.
— До 10 травня ми отримаємо першу копію, — повідомляє він.
Публіці показують восьмихвилинний ролик. Бадоєв уважно дивиться на екран, а Хорунжий спостерігає за реакцією зали.
— Те, що ви бачили, — робочий матеріал, — каже продюсер.
Головного героя у стрічці грає росіянин Олексій Чадов, 25 років, героїню — полтавка Ольга Макєєва, 22 роки. Це перша Ольжина роль у кіно. Доти вона була моделлю.
— Але в нас їй не довелося бути красивою, — сміється Бадоєв. — У неї є такі прожилки на обличчі. Ми залишили їх, аби було більш драматично. Це хороший баланс, — він зображає долонями терези, — професійний актор і модель. Олю вибрали з двох тисяч претенденток. Головне у ній — навіть не руде волосся, а те, що не довелось міняти її нутро. Ми шукали таку дівчинку, яка була б трохи не від світу сього: інфантильну й витончену.
— Її обличчя схоже на фрески італійських художників, — додає продюсер.
— Спершу вона ніяковіла: все-таки Чадов — зірка, — продовжує режисер, крутячи в руках мобілку. — У фільмі багато інтимних сцен, тож ми вирішили зробити їх якщо не коханцями, то бодай друзями. Для цього займалися йогою. Пластику ставила Ольга Семьошкіна — невістка Ади Роговцевої. Аби акторка грала пристрасно, я показав їй особливу дихальну вправу. Вона тоді ледь не знепритомніла. Питає: "Що робити, у мене губа німіє?".
Вирішили зробити акторів якщо не коханцями, то бодай друзями
У Чадова були інші проблеми: він боявся висоти, а потрібно було зніматися на даху. Одначе усі трюки він робив сам.
— Попросив лише, щоб у цей момент грала музика Віктора Цоя, — пригадує режисер. — Останні кадри знімали вночі, на Подолі, біля Гостинного двору. Коли закінчили, всі закричали "ура" і випили шампанського. А потім сіли — я, Оля, Чадов — і так раптом сумно стало, — Бадоєв опускає очі.
Журналісти цікавляться, чи буде у фільмі помаранчева революція.
— Революції в кадрі нема, — запевняє Хорунжий. — Вона відбувається за вікном квартири наших героїв.
"ГПУ" Бадоєв розповідає, що в основу стрічки покладені реальні події.
— Була така пара з Черкас — Лєна і Женя. Історію свого кохання вони розповіли мені ще чотири роки тому. Одного з цієї пари уже нема, тому я не міг закінчити фільм щасливо.
Стрічку знімали в Києві майже місяць. Її бюджет склав $3,6 млн. Фінансувала його компанія "Київ–Донбас". 99 відсотків знімальної групи — українці.
— І я жив у Києві до 27 років, — пояснює Хорунжий, який 25 років працював продюсером у Голлівуді. Він переходить на українську мову. — Мій батько, Анатолій Хорунжий, брав участь у написанні сценарію фільму Леоніда Бикова "В бій ідуть одні старики". Я міг би знімати в Болгарії, Угорщині, Румунії, в Празі, але вирішив, що робитиму це в Києві.
У світовому прокаті "Оранжлав" представлятиме власник однієї з найбільших світових піар-компаній Деніс Девідсон. Цьогоріч він рекламує ще "Основний інстинкт-2" і "Код да Вінчі". Після Канн "Помаранчеве кохання" поїде на фестивалі у Венецію, Торонто та Москву. У прокат стрічка вийде 16 вересня.
5 
1
Коментарі