"Женічка, ви мене вийшли зустрічати?" — кокетливо запитує 51-річний актор Олексій Вертинський адміністраторку Молодого театру Євгенію. Стоїмо біля службового входу в театр. Вона ніяковіє й відчиняє артистові металеві двері.

Підіймаємося на другий поверх у гримерку N4. Вертинський заходить перший. У кімнаті чотири великі дзеркала та коричнева шафа. Над дверима висить круглий годинник. На сірій стіні над одним із дзеркал — фотографії з вистави "Дон Жуан", де він грає Сганареля. Актор ставить на стіл чорну сумку, відчиняє вікно.

— Трохи свіжого повітря треба дати, — говорить, закурюючи сигарету "Голуаз".

20 вересня Молодий театр відкриває 29-й сезон трьома прем"єрами. Першу — комедію Олександра Островського "Право на любов" — ставить режисер Юлія Заулична. Стару діву Людмилу, закохану в легковажного юнака, зіграє акторка Ганна Васильєва. Комедію Тетяни Іващенко "Спалюємо сміття" покаже постановник Юрій Одинокий. Вона розповідає про людей, які приходять на прийом до астролога Софії. Її зіграє акторка Тетяна Стебловська. Третьою прем"єрою стане комедія Марії Ладо "Звичайна історія". Її ставить режисер Тарас Криворученко. Героями вистави є тварини, які розмовляють між собою у хліві. Свиню зіграє Тамара Яценко, Коня — Валерій Шептекіта, Корову — Світлана Бочарова. У жодній із вистав Вертинський не гратиме.

Я прийшов на зйомки у піджаку навиворіт

— Я просив художнього керівника Молодого театру Станіслава Мойсеєва не писати для мене нових ролей, — знизує актор плечима. — У старому репертуарі граю у дванадцяти виставах. Але вже не маю здоров"я кожного вечора виступати на сцені.

Нині Вертинський знімається у 8-серійному фільмі "Хороші хлопці".

— Граю хореографа Юліуса Реуса нетрадиційної сексуальної орієнтації, — відкидається на спинку стільця. — Мій герой допомагає міліції розшукати злочинця. Як готувався до ролі? Маю кількох знайомих геїв.

Одяг для ролі вибираєте самі? — цікавлюся.

— Прийшов на зйомки "Хороших хлопців" у піджаку навиворіт, широкому шарфі, якійсь прикольній шапочці. Художник по костюмах говорить: "Ну і як одягти цього персонажа?". Наступного дня я приніс у трьох пакунках усе, що знайшов удома в шафі. І грав у своєму одязі.

Розповідає, що замовляє одяг у столичній дизайн-студії "Муна". Там дизайнером працює його 40-річна дружина Тетяна. Раніше вона працювала в Будинку моди дизайнерки Вікторії Гресь.

— Таня мене не консультує щодо вбрання, — зізнається Вертинський. — Сказав їй, що сам знаю, які речі мені підходять. Нещодавно побачив на столі в "Муні" обрізки різної тканини. Попросив зробити з них до цієї кофти рюшечки, — розтягує на собі темно-вишневий светр із великими барвистими манжетами. — Дизайнер Лєна каже: "Які рюшечки, Льоша? Це ж дєвочки роблять". Але я сказав:"Ший!". Тепер Льоша сидить з рюшечками.

Вертинський має 17-річну доньку Ксенію. Вона навчається на акторському відділенні інституту імені Карпенка-Карого на курсі Богдана Ступки. Грає в пантомімах Молодого театру "Моє містечко" та "Карнавал".

Донька звертається до вас за порадами? — питаю.

— Нечасто, — примружує очі. — Тиждень тому задали їй на курсі сценічної мови підготувати монолог із якоїсь української книги. Цілий вечір не могли знайти нічого підходящого. Нарешті вибрали уривок із "Московіади" Юрія Андруховича.

У гримерку заглядає актор Валерій Легін.

— Ой, Валєрик прийшов, умнічка, — радіє Вертинський. — Зачекай, зараз підійду.

На виході з театру зізнається:

— Важко мені вже. Треба епізодичні ролі грати. Я б уже пішов на пенсію.

1956, 1 січня — Олексій Вертинський народився в Сумах у сім"ї військових
1973 — актор Сумського театру імені Щепкіна
1980 — конферансьє у Новосибірському цирку (Росія)
1983 — повернувся до Сумського театру
1989 — одружився з Тетяною
із 1997 — актор київського Молодого театру
2005–2006 — знявся у фільмах "Оранж лав" та "Помаранчеве небо"

×