— Харківський художник Гамлет Зінківський привіз на виставку іржаві двері. Зобразив на них людину з довгою тінню позаду. Поряд підпис — "Прощавай, минуле!" — розповідає мистецтвознавець Оксана Баршинова, 40 років.
У київському художньому музеї відкрилась виставка "Місто ХА". Експонує роботи кількох поколінь харківських художників починаючи з 1920-х.
— У 1980-х роках у Харкові жив економіст Олег Мєтасов. Розмалював власну квартиру, сходову клітку, зовнішні стіни будинку написами. Найчастіше зустрічалось слово ВАК — Вища атестаційна комісія. За легендою, чоловік збожеволів, коли загубив текст своєї дисертації. Написів збереглося мало. Харківський художник Павло Маков представив серію фотографій, де зображені всі, — продовжує Оксана Баршинова.
Один із трьох залів виставки присвятили харківському Держпрому. 13-поверхову будівлю звели 1928-го.
— Це колосальна споруда нового типу на центральній площі, перший вітчизняний хмарочос. Будували його за допомогою примітивної техніки, майже вручну. Держпром — зразок харківського конструктивізму. Художники думали, як застосувати відкриття у візуальному мистецтві. Як стати суспільно корисними. Вважали, що архітектура не просто має бути доцільною, зручною, функціональною — як це було в той час на Заході. Мала формувати нову людину. Проектували фабрики-кухні, дитячі садочки. Конструктивісти, зокрема видатний харків'янин Василь Єрмілов, є родоначальниками того, що ми сьогодні називаємо дизайном.
Харківське неофіційне мистецтво сформувалось після Другої світової. Про нон-конформістів писав Едуард Лімонов у романі "Молодий негідник". Описував харківських художників, які влаштовували вуличні виставки. Їх переслідувало КДБ. Центральна фігура — Вагрич Бахчанян. Зображення доповнював іронічними підписами. Досліджував, як ідеологія радянської влади впливала на свідомість.
Харківська школа соціальної фотографії виникла наприкінці 1960-х. Фотографи звертались до тем, заборонених у радянські часи. Експериментували з технічними засобами — робили колажі, накладання плівки.
Через відсутність студій у СРСР полігонами творчості для фотохудожників стали власні малометражні квартири. У 1980-х на Заході почався бум радянського мистецтва. Роботи харківських фотографів стали шоком. Не очікували настільки нового, артистичного, концептуального.
Виставка "Місто ХА" в київському художньому музеї триватиме до 18 лютого.
Коментарі