Московський театр "Ленком" скасував зимові гастролі Росією із виставою "Все сплачено". У провідного актора театру Олега Янковського, якому 23 лютого виповнилося 65 років, виявили рак підшлункової залози. 18 лютого він востаннє вийшов на сцену театру, щоби зіграти в постановці "Весілля".
За добу до вистави квитки розібрали. Янковський приїхав у "Ленком" за кілька годин до виходу на сцену. Костюм нареченого Жевакіна, у якому він багато років грав у "Весіллі", став удвічі більший — актор схуднув за останні місяці.
— Як шкода йти від вас. А я до наступного року справлю собі новий мундир. Тільки ви не чекатимете. Шкода-шкода. Прощавайте, — сказав на сцені.
Глядачі в залі плакали. Зі сцени Олег Іванович пішов останнім.
Півроку тому Янковському зробили повну діагностику організму, але нічого, крім ішемії, не виявили. Серце вилікували, проте через кілька місяців акторові стало гірше, постійно болів шлунок. У січні госпіталізували до московського онкологічного центру. За місяць Олег Іванович із дружиною Людмилою Зоріною і перекладачем вилетів до Німеччини. У клініці в Ессені акторові призначили курс хіміотерапії. Два тижні тому Янковський повернувся на свою дачу в підмосковному селищі Барвиха. Спорудження цього будинку, а не ролі в кіно та театрі, Олег Іванович назвав найбільшим досягненням у житті.
— Я — володар багатьох нагород. Але найдорожча — звання народного артиста СРСР. Отримав його за тиждень до того, як перестав існувати Радянський Союз. Про нагороду дізнався на гастролях у Парижі. Приходжу з репетиції, а дружина вітає пляшкою віскі.
Олег Янковський знявся у 73 фільмах. Найвідоміші: "Той самий Мюнхґаузен", "Дім, який побудував Свіфт", "Звичайне диво". 1987 року отримав Держпремію СРСР за роль у стрічці киянина Романа Балаяна "Польоти уві сні й наяву". 2000-го зняв комедію "Приходь на мене подивитися". Одна з останніх його кіноролей — батько Фреда в російській стрічці "Стиляги".
На зйомках фільму "Гонщики" (1972) потрапив в аварію: машина перекинулася. Операторів із кінокамерою викинуло на дорогу, на акторові згоріла шкіряна куртка. Сам він звівся на ноги без жодної подряпини.
У дитинстві Янковський мріяв стати стоматологом, щоб не жити у злиднях. Його батько загинув у сталінських таборах. Мати після цього спалила родинний архів із дворянською грамотою, вивчилася на бухгалтера, щоб годувати трьох синів. Хлопці ходили в обносках, жили в однокімнатці. Та вступив Олег до Саратовського театрального училища. На другому курсі закохався у третьокурсницю Людмилу Зоріну.
— Вона була красива, руда й неймовірно талановита. Дивитися на неї в Саратовський драмтеатр ходило все місто, — згадує актор. — А про мене говорили "чоловік Зоріної".
Після фільму "Щит і меч" Людмила облишила театр і супроводжувала чоловіка на зйомках.
40-річний син Янковського Філіп — теж режисер. Найвідоміша з його робіт — стрічка "Статський радник". У ролі підпільниці Ігли Філіп зняв свою дружину, актрису Оксану Фандеру, 41 рік. В Олега Івановича двоє онуків — Іван, 14 років, і 10-річна Єлизавета.
— Якби довелося обирати між творчістю й родиною, я пожертвував би кар"єрою, — каже Янковський.
1 
1
Коментарі
3