Шість скульптур упродовж місяця створювали просто неба на території київської ВДНГ. Над ними працювали митці з України, Іспанії, Німеччини, Канади в рамках Міжнародного скульптурного симпозіуму.
— О п'ятій годині ранку двоє молодиків облили жінку зеленкою з йодом і втекли, — розповідає скульптор Владислав Волосенко, 54 роки, про свою роботу "Схилений жіночий торс".
— Охоронці нічого не встигли зробити. Спочатку я був злий. Потім відчував пустоту. Але зараз думаю — хай і з підтьоками, але буде. Це історія. Така ознака нашого часу. Я нічого не виправлятиму. У 1870-х чорнилом забруднили мармурові скульптури на вході в Паризьку оперу. Комусь із містян здалися занадто непристойними тіла юних танцівниць.
Владислав Волосенко каже, що для скульптури "Схилений жіночий торс" йому ніхто не позував.
— Жіночі форми тут — уявний образ. Головне було зробити лінії, площини, що переходять одна в одну. Ми, українські художники, живемо не на рівнині, а на схилах. Це наш візуальний ряд. В 1991 році я поїхав у Канаду шукати себе. Прожив там 17 років. Коли повернувся, на шість років поселився в селі на Поліссі. Хотів очиститися від нальоту міської архітектури. У своїх роботах намагаюся відтворити українську природу — вигин річки, як вона плавно тече, пагорби.
Роботи з симпозіуму встановлять у скульптурному парку, який в Києві відкриє фундація Андрія Адамовського.
4 
35413
Коментарі