107 фільмів із 35 країн показали на VIII Одеському міжнародному кінофестивалі. Тривав 10 днів. 22 липня переможців нагородили в Оперному театрі.
— На цьому фестивалі суперзнакові жінки, — каже міністр культури 44-річний Євген Нищук. — Ізабель Юппер, Аґнєшка Голланд, Лариса Кадочникова. Перлиною стала актриса, представлена у фільмі "Лагідна" нашого режисера Сергія Лозниці. Сьогодні зранку з колегами був на могилі Богдана Ступки. І зараз хотів би подарувати їй роботу, на жаль, покійного вже художника Сергія Якутовича. Там зображені Богдан Ступка і Лія Ахеджакова.
— Сегодня пять лет, как ушел Богдан, — каже російська акторка 79-річна Лія Ахеджакова. Чорну сукню з прозорими рукавами доповнює сріблясте кольє, розшите кристалами. — Я була Пульхерія Іванівна, а мій улюблений Бодя — був Афанасій Іванович, у спектаклі "Старосвітська любов" за Миколою Гоголем. І ми з ним грали у Львові, Києві та Одесі, також багато в Росії. Коли Богдан з'являвся на майданчику, це було свято. Всі у нього були закохані, говорив неймовірні приказки, читав вірші. Зараз скажу одну непристойність, можна? — акторка зриває оплески. — Запам'яталося: прем'єра була в Пітері, ми лежимо з ним на двох підстилках. І ось зараз впаде світло і ми почнемо грати. Дико хвилюємося, а він мені тихо-тихо шепоче: "Лільок, що за проклята професія! Стояв би зараз раком, смикав буряки, так добре. А тут двоє трясемося з жаху і не знаємо, що буде — полюбить нас глядач чи піде". Ніколи не думала, що буду в Одесі без нього. Світла пам'ять.
Гучні оплески зриває французька акторка Ізабель Юппер, 64 роки. Її візит тримали в таємниці.
— Давно хотела приехать в Украину и Одессу, — Ізабель Юппер говорить зі сцени російською і англійською. Мініатюрна, у темно-синій сукні з виразною талією. Отримує почесного "Золотого Дюка". — По-особливому ставлюся до вашої країни. Кілька років тому я знімалася у фільмі "Повінь" одеського режисера Ігоря Мінаєва. Тому дуже хочу повернутися сюди і зробити стрічку в Україні.
"Золотого Дюка" за внесок у кіномистецтво також отримала польська режисерка і сценаристка Аґнєшка Голланд, 68 років. Тричі номінувалася на "Оскар".
— Мене кликали на фестиваль шість разів, але вдалося приїхати вперше, — розповідає на червоній доріжці перед нагородженням, російською з акцентом. — Одесу знала з літератури ще дитиною. Читала Бабеля, Валентина Катаєва. В літературі це не так красиво, як у реальності.
— Сходите обязательно на Привоз! — радять одеські журналісти. — Только карманы держите!
— У меня нет денег в карманах, — сміється режисерка.
— Україна потребує кінематографічного голосу, — каже Аґнєшка Голланд зі сцени. — Адже ви маєте стільки історій, щоб розказати. І стільки талантів. Знаю, що Польща була для вас моделлю. Але зараз ми переживаємо темні часи. Нашу молоду демократію хочуть зруйнувати. І тепер уже Україна може стати прикладом для нас. Відвага, сила та гідність Олега Сенцова надихає. І ми будемо боротися за його свободу.
Ув'язненого в Росії українського режисера Олега Сенцова на фестивалі згадували перед усіма показами. Сукню з написом англійською "Свободу Олегу Сенцову" вбрала на закриття учасниця міжнародного журі, київська акторка Римма Зюбіна, 45 років.
— Не знаю, як про це кричати. Можливо, хоч таким чином можна. Сукню шили без примірки, тільки сьогодні отримала її з Києва поштою. Ми надсилали листи Сенцову, коли робили дні на його підтримку. Українською мовою не можна писати — не пропустять. Писати можна про погоду, про природу — те, що не викличе підозр.
Розповідає, що перед церемонією її запитали: "А что это за стилист, Фри Сенцов?"
— У одному інтерв'ю сказала, що зараз знімаюся у продовженні серіалу "Гвардія". Граю там маму, син якої на фронті, тому вона стала волонтером. Натомість сьогодні шість видань передрукувало: "Римма Зюбіна відправила власного сина на фронт". Син Римми Зюбіної — студент Києво-Могилянської академії.
Гран-прі й 10 тис. євро — 300 тис. грн — отримав фільм "Король бельгійців" Петера Бросенса та Джессіки Вудворт. Це спільне виробництво Бельгії, Нідерландів і Болгарії. Переможця обирали глядачі. За сюжетом, поки король перебуває з візитом у Стамбулі, у його країні — переворот. Бельгія розпадається, бо регіон Валлонія оголосив про незалежність. Монарх вирушає додому, але починається сонячна буря. Польоти скасовують. Тому добирається сушею — з пригодами, через Балкани.
— Можливо, фільм сподобався публіці через почуття гумору. Але це ж серйозна картина, яка порушує вагомі питання, — каже болгарська продюсерка стрічки Міра Сталева.
Найкращим документальним фільмом стає картина "Головна роль" Сергія Буковського. Київський режисер зняв стрічку про свою матір, 81-річну акторку Ніну Антонову.
2 
1
Коментарі